 | | Львівські, ужгородські, чернівеькі ковалі приварюють на стеллу-дерево вироби, які вони виковували протягом двох днів фестивалю "Гамора-2007" | | (RadioSvoboda.Ua) |
 | | Коваль Іван Мелеш показує, як працює єдина в Європі водяна кузня. | | (RadioSvoboda.Ua) |
 | | За задумом організаторів фестивалю, відкриття стелли-дерева з кованими виробами символізуватиме відродження ковальства в Україні. | | (RadioSvoboda.Ua) |
|
Невеличкий, але потужний потічок перетинає село Лисичево, що в Іршавському районі на Закарпатті. Швидка гірська вода перекочує потужне дерев’яне колесо, яке у свою чергу наповнює силою величезні ковальські міхи в середині старого дерев’яного приміщення кузні. Літній коваль Іван Мелеш натягує канат – і починає виспівувати гігантський молот. Так працює єдина на сьогодні в Європі водяна кузня «Гамора», яка досі збереглася лише завдяки зусиллями ентузіастів.
Щоб урятувати унікальну кузню, що створена ще в середині 19 століття, довелося її орендувати і випростовувати для приватного бізнесу. Для того ж, щоб про такий унікальний витвір людського розуму не забули, лисичани вирішили щороку на початку липня організовувати поблизу кузні фестиваль народної творчості.
 |
| Фестиваль "Гамора-2007" досі був виключно фольклорним фестивалем: цього року вперше на нього запросили ковалів з усієї України. Ковалів зустрічають місцеві музики. |
| (RadioSvoboda.Ua) |
 |
| Так вилядає молот і наковальня унікальної водяної кузні в Лисичеві, що на Закарпатті. |
| (RadioSvoboda.Ua) |
Ужгородський коваль Сергій Тясков, який є членом Всеукраїнської спілки ковальського мистецтва, каже: ковальство як мистецтво в Україні, та й загалом у Європі, занепадало майже століття. Причини цього були різні: в Радянському Союзі на ковальські витвори мистецтва не було попиту через дорожнечу, а в інших країнах майстри скаржилися на брак нових ідей.
Нині ж попит на ковальські вироби – це, в першу чергу, данина моді. Але в молоті та кувадлові є й реальна потреба, каже Сергій Тясков: це – архітектурне ковальство, пов’язане з будівництвом.
А під час фестивалю всі українські ковалі змайстрували стелу-дерево поблизу водяної кузні, а на нього почепили вироби, які виковували протягом двох днів фестивалю. Організатори кажуть: ця стела символізує відродження ковальського мистецтва в Україні.
