Доступність посилання

ТОП новини

"Якщо демократичні сили не об''єднаються, то все! Хрест!"


           Слухати:Щоб зберегти аудіо-файл на Ваш комп''ютер для подальшого прослуховування, слід натиснути правою кнопкою мишки на лінку "завантажити" та вибрати "Save Target As..." або "Зберегти Об''єкт Як..." та вказати місце для збереження файлу. Після завантаження відкрийте його, двічі клацнувши на ньому мишкою.

Ведучі: Зиновій Фрис, Юлія Жмакіна
Гості Свободи: Борис Тарасюк - голова Народного руху України; Володимир Ар''єв - журналіст, представник "Народної самооборони".

(Скорочена версія. Повну версію “Вечірньої Свободи” слухайте в аудіозапису.)

Юлія Жмакіна: Вчора лідер “НУ” Кириленко у Полтаві заявив: у понеділок “Правиця” приєднається до альянсу “НУ” і “Народної самооборони”.

Приєдналися? Кінець дня вже.

Борис Тарасюк: Я би хотів, щоби будь-які висловлювання будь-якого політика справлялися в той же день, як він говорить. Але це не той випадок, на жаль.

Я хочу сказати, що у нас були сьогодні зустрічі з нашими партнерами по переговорах щодо створення блоку демократичних сил. Сьогодні відбулося засідання і політради Народного руху України. Ми з жалем констатуємо, що наші партнери по переговорах щодо укладення угоди про творення демократичної коаліції були завершені 7 червня, 7 червня парафували угоду. От я можу показати цей текст парафований, всі підписи, в тому числі і Кириленка, Луценка. Тобто, все було домовлено і все було узгоджено.

Тому підписання декларації 28 червня в День Конституції викликало здивування і в нас, і в наших партнерів, з якими ми вели переговори по творенню цієї коаліції.

Власне, це нас дивувало ще і через те, що на цей день було домовлено про зустріч з Президентом всіх учасників. Натомість ми дізналися з преси про підписання... Юлія Жмакіна: І це загальмувало процес?

Борис Тарасюк: Ви знаєте, в даному разі не було потреби робити це несподівано, потайки, тим більше, що ми були в переговорному процесі, знаємо один одного не перший рік. Очевидно, що наші підписи всіх на парафованій угоді зобов’язували кожного.

Тому я хочу сказати, що у нас сьогодні було гаряче обговорення на політраді. В принципі політрада і я знаю про те, що і партії, наші партнери з блоку “Рух-Українська правиця” запропонували варіант підписання цієї угоди дещо модифікований. Ми вважаємо, що у такий спосіб ми відновимо процес створення широкої коаліції демократичних сил.

Зиновій Фрис: Пане Ар’єв, це був такий, можна сказати, відвертий камінь в город “Народної самооборони”.

Чи є у Вас якісь аргументи чи контраргументи?


Володимир Ар’єр: Каменя, чесно кажучи, я не побачив.

Зиновій Фрис: Камінчик?

Володимир Ар’єр: Навіть камінчика.

Я хочу сказати одне. Це є проблемою. Я хочу повернутися до основ.

Чому програла в результаті помаранчева команда? Чому всі ідеї, які були виголошені на Майдані 2004 року, вони фактично звелися нанівець і призвели до того, що люди зневірилися? Дуже багато хто підтримував ці ідеї і особистостей, які виголошували ці ідеї, вони зневірилися в цьому.

Я думаю, що питання було в тому, що занадто багато уваги приділялося процесу, а не результату.

Юлія Жмакіна: Не приділялося. А, можливо, самі політики викликали надто багато уваги?

Володимир Ар’єр: Завжди приділялося дуже багато уваги процесу.

Я можу навести приклад. В Партії регіонів зараз йде дуже важкий процес, за моєю інформацією, переговорний, внутрішній. Йде процес формування списків, який надзвичайно складний і набагато складніший, ніж формування мегаблоку. Але громадській цього не чує, тому що вони працюють на результат.

Монолітності демократичних сил не вистачає...

Зиновій Фрис: Так, може, повчитися в Партії регіонів?

Володимир Ар’єр: Я думаю, що дечому в Партії регіонів варто вчитися. Не всьому, але в дечому.

Я думаю, що, наприклад, не варто взагалі ніколи виносити, як роблять абсолютно ледь чи не всі учасники переговорів, не варто виносити деталі цих переговорів, допоки вони не закінчилися, тому що коментування переговорного процесу – це означає відмова фактично від результату.

Зиновій Фрис: Але, здається, першим був якраз ваш лідер Луценко, він був першим, хто своє невдоволення оприлюднив, відтоді почалися заяви Костенка і так далі.

Володимир Ар’єр: По-перше, я цього не пам’ятаю. Чесно скажу.

Юлія Жмакіна: Як ультиматум “НУ”, що якщо за два тижні не будуть дані якісь зобов’язання щодо розподілу посад, п’ятірки, десятки...

Володимир Ар’єр: Я пам’ятаю.

Я вважаю, що була просто створена від самого початку така атмосфера, і вона, ця атмосфера, передалася абсолютно усім її учасникам.

Зараз або демократичні сили, які прагнуть, принаймні говорять про те, що ми створимо потужну демократичну силу європейського штибу, вони повинні, вибачте, абсолютно всі, даруйте за це, закрити рота, спокійно абсолютно довести переговори до кінця, тому що людей дуже мало цікавить процес.

Якщо ми не подамо результат, то і процес нікому не потрібний.

Юлія Жмакіна: Пане Тарасюк, можливо, це знову та ж сама помилка, друге коло, коли переговори стають про утворення чогось первинними і до суті вже не доходять українські політики, до мети?

Борис Тарасюк: Я згоден з Володимиром відносно того, що будь-які переговори між партнерами: чи то політичними партнерами, чи то бізнесовими партнерами повинні вестися, а також головною метою має бути результат. З цим я згоден.

Я згоден з тим, що не треба раніше часу оголошувати про хід цих переговорів, про очікування кожної зі сторін.

Але я не згоден з тим, що відповідальність за це несуть всі учасники переговорів. Ніхто з блоку “Рух-Українська правиця”, який я тут представляю, не дозволяв собі коментарів, які могли б бути, знаєте, випадами по відношенню до своїх партнерів. Не лідери блоку “Рух-Українська правиця” обіцяли шикувати всіх учасників коаліції, перш за все “Правицю”, не лідери блоку “Рух-Українська правиця” висували вимогу щодо програмових засад, які розходяться, до речі, з національно-демократичною ідеологію, яку ми представляємо, розходяться з принципами і з програмовими засадами трьох наших партій: НРУ, УНП і УРП “Собор”.

Зиновій Фрис: Пане Ар’єв, між учасниками гіпотетичного поки що мегаблоку немає достатньої, як видається, і довіри, і багато чогось іншого, що потрібно.

Чому, на Вашу думку, тоді виборець повинен вірити і голосувати саме за мегаблок, якщо він буде створений?


Володимир Ар’єр: Я думаю, що мегаблок в результаті має вийти все ж таки на ті речі, які не роз’єднують Україну, а об’єднують.

Я особисто є величезним прибічником національно-демократичної ідеології, яку сповідує “Правиця. Я сам, моя продакш-студія “Закрита Зона” робила фільми про УПА, коли ніхто їх не робив, і за свої кошти. При чому ніхто з людей, які зараз в “Правиці”, чи бізнесменів, які підтримують “Правицю”, ніхто їх не фінансував...

Юлія Жмакіна: Володимире, а опинилися в Юрія Луценка.

Володимир Ар’єр: Але я вважаю, що як розмова зараз про УПА, з одного боку, так і розмови, з іншого боку Дніпра або водорозділу, як ми кажемо, про російську мову сьогодні є недоречними.

Або ми колемо Україну (питання в цьому), або ми намагаємося її об’єднати. Теж саме про НАТО.

Ми можемо говорити лише тоді ці теми, коли у нас будуть вирішені найголовніші проблеми, які є. Одна із найголовніших проблем, через яку я ухвалив для себе рішення йти в парламент, то це подолання корупції.

Зиновій Фрис: Подивимося, як Ви будете її долати, пане Ар’єв. Подивимося.

Володимир Ар’єр: Я буду.

Юлія Жмакіна: Пане Тарасюк, почувши Вашого колегу майбутнього Володимира Ар’єва, як же рухатися однією колоною, якщо, наприклад, Юрій Костенко, один із представників блоку “Рух-Українська правиця”, заявляє про те, що це має бути у цій позиції щодо мови, щодо УПА, щодо НАТО внесено в програму мегаблоку. Ось вони, розбіжності.

Що розуміти виборцю?


Борис Тарасюк: Я хочу нагадати Володимиру те, з чого він почав. Він почав з того, що не треба публічних дискусій влаштовувати і один проти одного виступати.

Я хочу сказати, що ті питання, які були публічно внесені як такі, що є, так би мовити, дуже делікатними для партнерів, не повинні були виноситися публічно. Треба було сідати за стіл переговорів і говорити відверто про ці питання...

Юлія Жмакіна: Цього не було?

Борис Тарасюк: Цього не було.

Можливо, знімати ці непорозуміння.

Але коли це, знаєте, лунає публічно, то це вже потім спонукає іншу політичну силу до полеміки. Ця полеміка, можливо, і потрібна ініціаторам. Можливо, для того, щоби сказати, що, знаєте, хлопці, ви занадто національно-демократичні, нам з вами не тією дорогою йти.

Зиновій Фрис: А ми плануємо коаліцію з Партією регіонів...

(Скорочена версія. Повну версію “Вечірньої Свободи” слухайте в аудіозапису.)

НА ЦЮ Ж ТЕМУ

ВИБІР ЧИТАЧІВ

ФОТО ТА ВІДЕО

XS
SM
MD
LG