Доступність посилання

ТОП новини

Мізки на продаж. Чи може український вчений гідно працювати і заробляти не за кордоном, а вдома?


ГЛАС НАРОДУ: /images/photo/question_50.jpg Чи поїхали би Ви працювати за кордон, якби Вам запропонували? /images/photo/SL_03.07.2007_n1.jpg В''ячеслав, адвокат: - Не хочу. Мені й вдома добре. /images/photo/SL_03.07.2007_n2.jpg Лариса, інженер: - А я себе реалізувала тут, адже я - головний фахівець із непоганою зарплатою. /images/photo/SL_03.07.2007_n3.jpg Володимир, інженер: - Якби за фахом, і до нормальної країни, на нормальну заплату (2500-3000 доларів), то поїхав би. /images/photo/SL_03.07.2007_n4.jpg Наталя, дизайнер інтер''єрів: - Поїхала б, але - попрацювати й назад. І щоб платили не менше п''яти тисяч доларів. /images/photo/SL_03.07.2007_n5.jpg Сергій, науковий співробітник, історик: - Я міг не один раз це зробити, але вважаю, що варто звідси не їхати, а робити тут гарну державу. Олександр Лащенко, Віола Бурда 45 тисяч українських вчених подалися шукати кращого життя за океаном. Такими є масштаби відтоку мізків до США за даними Національного Фонду науки Сполучених Штатів. Для порівняння – з Росії (населення якої утричі більше, ніж в Україні) до Америки іммігрували 63 тисячі науковців. Іммігрантами Фонд вважає вихідців з іншої держави, які законно, і не час від часу, а постійно мешкають, працюють у США. Сюди ж зараховують тих іноземців, що мають на руках американський паспорт. Чи можна, маючи голову та наукові ступені, заробляти не за кордоном, а в Україні? Про це “Звуки життя” – “Мізки на продаж”.

КОЖЕН 6-Й АМЕРИКАНСЬКИЙ ВЧЕНИЙ – ІММІГРАНТ, АЛЕ ЇХ УСЕ ОДНО БРАКУЄ

Вислів про те, що “Америка - країна іммігрантів”, відомий всім. Навіть індіанці, за твердженням деяких дослідників, перебралися на цю територію із Азії понад 20 тисяч років тому. Що вже тоді казати про сьогодення – за переписом семирічної давнини, людей, які народилися в інших країнах та іммігрували до США, мешкало в Америці 28 мільйонів. А загалом населення Штатів становило тоді 275 мільйонів. Тобто кожен десятий американець є іммігрантом. За даними Національного Фонду науки США, серед учених пропорція ще красномовніша – кожен шостий. У цілому в Америці наукою займається понад 20 мільйонів людей. Один із них – Сергій Брін – саме вчений (має диплом бакалавра за фахом “математика та комп''ютерні системи”) і саме іммігрант (родина Сергія переїхала із колишнього СРСР, коли майбутньому багатію було 6 років).
Сергій Брін: Один із трьох мільйонів американських вчених-іммігрантів, співзасновник “Google” Сергій Брін


Свої знання Брін втілив у 16 мільярдів доларів, що він заробив, як “батько” пошукової системи “Google” (статок екс-москвича підрахував часопис “Forbes”). Загалом лише у “Google” працюють вихідці із 80-ти країн світу - і отримують зарплату нарівні з американськими фахівцями. Але скільки б учених-іммігрантів не переселялося б до Сполучених Штатів, їх все одно бракує, зазначає кореспондент Радіо Свобода у США Юрій Дулерайн:

“Стосовно високих спеціалістів, технологів, інженерів, дослідників – їх в Америці не вистачає катастрофічно, констатують представники компаній. Зараз конгрес дозволяє видавати робочі візи на шість років іноземним фахівцям із вищою та спеціальною технічною освітою – 65 тисяч таких віз на рік”.

МІЗКИ ТІКАЮТЬ НЕ ЛИШЕ З УКРАЇНИ

Дані про те, що 45 тисяч українських вчених подалися шукати кращого життя у США, датовані 2004-м роком. В Україні таких досліджень не проводили: ніхто точно не знає - скільки кваліфікованих спеціалістів виїхали працювати за кордон, зокрема, у ті ж Сполучені Штати. Є лише такі куці цифри державної статистики: за 2000 рік з України виїхали 26 докторів наук та 125 кандидатів наук, а у 2006 році - 6 докторів і 39 кандидатів. Але, на думку експертів, це лише крапля в морі – тих, хто “піднімає” не вітчизняну, а зарубіжну науку, набагато більше. А втрата навіть незначної кількості добре підготовлених спеціалістів б’є по державі болючіше, ніж масовий виїзд некваліфікованих робочих. Хоча стверджувати, що Україна потерпає від відтоку мізків більше, ніж інші країни, не можна - зауважує Олексій Позняк, заввідділом міграційних досліджень Інституту демографії:

“Є тенденція – випускники англійських вузів дуже часто переїжджають до Сполучених Штатів. Тому що в Америці тим, хто входить у наукове життя, платять більше. До того ж – там відсутній мовний бар’єр. Тобто навіть Великобританія теж стикається з проблемою відтоку мізків. Хоча Британія, втрачаючи за рахунок США, відновлює баланс завдяки своїм колишнім колоніям. Кваліфіковані фахівці з Індії, африканських держав поповнюють наукові лави Туманного Альбіону”.

НА ПІВСТАВКИ - ПРИБИРАЛЬНИЦЕЮ

Аби по грошах утриматися на плаву, українські вчені донині змушені спростовувати стереотип, що людина може гарно працювати або головою, або руками - каже науковець Олена Померко, виконувач обов’язків Головного хранителя музейних фондів):

“По червень цього року мій особистий оклад становив 829 гривень. Середня заробітна плата плюс бувають преміальні – до великих свят. У таких умовах люди змушені шукати підробіток на стороні та влаштовуватися на півставки. Готові іноді підпрацьовувати музейними наглядачами. Навіть підробляють прибиральницями”.

Середні зарплати у науковців України - офіційна статистика:

РІКСЕРЕДНЯ ЗРП (грн.)


НИЗЬКООПЛАЧУВАНА ФІЗИКА

Вчений із Києва Валерій Свєтільников уже 30 років вперто вивчає фізичні властивості матеріалів. Але яким би успішним не було його просування на науковому шляху, на гаманці дослідника воно позначається мало. Принаймні у цьому переконана дружина фізика. Вона вважає, що робота чоловіка коштує вп’ятеро дорожче, ніж за неї платять. Із ученим спілкувалася кореспондентка Радіо Свобода Леся Штогрин:

Валерій Свєтільников
(RadioSvoboda.Ua)
“Усе почалося в дитинстві, коли маленькому Валері не давало спокою питання – чому на небі з’являється райдуга? Валерій Свєтільников: “Мене завжди цікавило, наприклад, чому йде дощ? І з математики, фізики в мене завжди були п’ятірки. А коли закінчував школу, найулюбленішим предметом стала фізика. Бо завдяки їй можна було второпати – як влаштований світ. Тому я й пішов на фізичний факультет Київського університету”.

У 1979-му році, коли навчався в університеті Валерій Свєтільников, “науковий працівник” вважався престижним фахом. Але в перші роки після розвалу СРСР із такою професією жити було непросто.

Валерій Свєтільников: “Пішли ці купони – місячний оклад складав близько 5-7 доларів, а треба було на щось жити і годувати сім’ю. Доводилося навіть підробляти на базарі, продаючи там речі. По суботах, неділях поторгуєш й можеш за день відбити двохмісячний заробіток. Але свій інститут я не кидав”.

СПОДІВАННЯ НА ФОНДИ ТА ВЕЛИКИЙ БІЗНЕС

Зараз становище поліпшилося – і хоча до закордонних зарплат українським вченим ще далеко, отримувати непогані гроші “на науці” можна і в Україні. Валерій Свєтільников: “Доктор наук одержує в нас на рівні 500-т доларів. Водночас зараз усе активніше заявляють про себе різноманітні фонди, що фінансують певні роботи. Вони виділяють (статті видатків) і на устаткування, і на зарплату. Тобто керівник певного наукового проекту може отримувати додатково ще півтисячі доларів”.

За словами пана Валерія, наукою почав цікавитися великий бізнес – життя примушує підприємців звертатися до науковців”.

Аудіозапис програми. Перша частина:

Аудіозапис програми. Друга частина:
XS
SM
MD
LG