Доступність посилання

04 грудня 2016, Київ 06:28

Як врятувати Кривий Ріг від промислового диму та смороду?


Юлія Рацибарська Кривий Ріг, 5 липня 2007 (RadioSvoboda.Ua) – Один робочий день у найбруднішому місті Дніпропетровщини – Кривому Розі провів міністр охорони навколишнього середовища України Василь Джарти. Головна мета – побачити все на власні очі й порадитись, що робити, щоб місто остаточно не задихнулось у димі та смороді місцевих промислових гігантів.

На міністра чекала «екскурсія» найдовшим у Європі і найбруднішим містом. Цілий робочий день у Кривому Розі – і міністр Василь Джарти сповнений вражень. Хоча коксохімічне виробництво колишньої «Криворіжсталі» бачив тільки з вікна авто, а більшість часу, аж 5 годин, провів, засідаючи у міськвиконкомі, висновок у високопосадовця визрів: Кривий Ріг за крок від катастрофи.

Василь Джарти: «Найбільш складне місто, одне із найбільш складних міст України з екологічною, на жаль, небезпекою. Ми прекрасно знаємо, що ситуація в цьому місті на межі катастрофи».

Міністр не мав чим дихати на висоті пташиного польоту

Місцева влада влаштувала Василеві Джарти віп-розвагу – оглядини міста з кабіни гелікоптера. Міністрові не сподобалось – дихати у Кривому Розі, навіть на висоті пташиного польоту, нічим.

Василь Джарти: «Ми були в тій точці, де в тумані пілоту важко було летіти, а нам – важко дихати. Цеж наскільки звикли мешканці міста, що вони цього не помічають».

Упродовж кількох років Кривий Ріг домагається оголошення його регіоном екологічного лиха. Кожен шостий кілограм шкідливих викидів в Україні припадає саме на криворіжців. Звідси високі показники онкозахворюваності та інших патологій.

До міністра звернулися із конкретними пропозиціями

До приїзду пана Джарти в Дніпропетровській облдержадміністрації підготували пакет пропозицій. Перша фінансова: половину коштів, які підприємства-забруднювачі сплачують до державного бюджету, повертати в обласну скарбницю. Так, кажуть, керівники промислових підприємств знатимуть, що хоча б частина їхніх коштів не тоне у загальнодержавному кошику, а йде на потреби регіону, зокрема, екологічні.

Друге прохання обласної влади до Мінприроди – суворіше ставитись до підприємств-порушників. Заступник голови Дніпропетровської облдержадміністрації Віктор Сергєєв говорить, що нинішні штрафні санкції екологічної інспекції щодо промислових гігантів просто смішні.

Віктор Сергєєв: «Загроза закриття для бізнесу діє дуже сильно. Доки такої нема, ніхто екологією серйозно займатись не буде. Зараз як – 10 підприємств-забруднювачів написали свої програми, ці програми не виконуються. Їх соромлять, карають максимум на 6 тисяч гривень. Знаходять дрібницю – промаслена ганчірка не там лежить – і штрафують на 140 грн. І вважають, що проведена велика робота. Крім як до роздратування, у підприємців це ні до чого не призводить».

Минулорічна програма поліпшення екології занадто «довгострокова»

Ні до чого не призвела наразі і програма поліпшення екологічного стану Дніпропетровщини, яку ухвалили торік. Замість запланованих 13 природоохоронних заходів реалізували тільки 4. Недороблене думали надолужити у наступні 9 років, на які розрахована програма. Однак міністр природного середовища попередив: надалі ніяких довгострокових проектів, вони, мовляв, тільки марнують гроші, а потрібно розраховувати не більш ніж на два роки.

Крім того, Мінприроди обіцяє по-іншому розраховувати суми відшкодування збитків, заподіяних довкіллю, для підприємств-забруднювачів – їх обіцяють збільшити удесятеро.

Матеріали до теми:

• Отруйні хімікати у центрі Сімферополя • Наскільки вода чиста: що п’ють і де купаються дніпропетровці • Дихайте глибше! Мешканців 5 сіл запевняють, що викид сірчаної кислоти на заводі у Жовтих Водах, не являє небезпеки для здоров’я • «Кислотні» Жовті Води • Бізнес із відходів захистить довкілля? • Питання вибору: заповідник чи полігон для відходів • Отруйний терикон.
XS
SM
MD
LG