Доступність посилання

03 грудня 2016, Київ 09:01

Французькі газети обговорюють британські проблеми, а британська преса – навпаки, французькі. (Огляд європейської преси)


Олекса Семенченко Лондон, 10 липня 2007 (RadioSvoboda.Ua) – Серед публікацій, що привертають увагу у вівторок, взаємне обговорення британською та французькою пресою проблем країн одна одної. Тим часом іспанська газета аналізує результати всесвітнього голосування за сім нових чудес світу.

Британська «Times» пише про перші ознаки паніки у лавах здеморалізованої опозиції у Франції. Це пов’язано з обіцянкою нового президента Ніколя Саркозі й надалі залучати провідних представників опозиційної Соціалістичної партії до роботи в його правоцентристській адміністрації: «Хижа тактика набору людей, яку застосовує «Супер-Сарко», породжує сумніви у можливості виживання партії зліва від центру, що її кандидат Сеґолен Руаяль зазнала поразки у президентських виборах у травні». Ця тактика засмучує і депутатів парламенту від партії самого Саркозі – Унії за народний рух. Разом із соціалістами звинувачує Саркозі в нечесних методах також керівник центристської партії Демократичного руху Франсуа Бейру. Він заявив, що пан Саркозі поводиться, «як піранія, що її випустили до акваріуму із золотими рибками».

Британська газета зазначає, що й сам Бейру є однією із жертв піранії. Після того, як певний час Бейру був справжньою загрозою для Саркозі на виборах, в парламенті він залишився лише з трьома своїми депутатами. Решта його партії перескочила до табору Саркозі, причому троє стали міністрами. «Times» зазначає, що після переманювання 6-ти депутатів, які тяжіють до лівих ідей, пропозицією міністерських портфелів, Саркозі не припинив зваблювати зірок-соціалістів. Останніми стали колишній міністр закордонних справ Юбер Ведрін та популярний міністр 80-90-х років Жак Ланґ. Ведрін погодився. Ланґа зупинила погроза виключення з партії. З’ясувалося, що Саркозі телефонував навіть до Жюльєна Дре – керівника виборчої кампанії Руаяль із пропозицією посади в кабінеті міністрів, повідомляє британське видання.

А французька «L’Express» аналізує заяву керівника «Інтерполу» про те, що британський уряд відмовляється належно співпрацювати із цією організацією, незважаючи на загрозу тероризму. У відкритому листі, поширеному в понеділок, генеральний секретар «Інтерполу» Роналд Ноубл зазначив, що «методи, які Британія застосовує у боротьбі з тероризмом, є недосконалими». Ноубл звинуватив Лондон у тому, що він не ділиться з «Інтерполом» інформацією про терористів, а також не користується важливою базою даних його організації, створеної для міжнародної поліцейської співпраці. Зокрема, Ноубл зазначив, що британці систематично не користуються базою даних «Інтерполу» щодо викрадених паспортів, тоді як: «існує очевидний зв’язок між викраденими паспортами та терористичною діяльністю, пов’язаною з організацією «Аль-Каїда». Французьке видання вважає, що ця інформація може поставити в складне становище британську владу з огляду на нещодавні невдалі спроби вибухів у Лондоні та Ґлазґо, що їх намагалися здійснити ісламісти з Індії та Близького Сходу.

А іспанський щоденник «ABC» критикує результати всесвітнього голосування для визначення семи нових чудес світу. Світ голосував у мережі «Інтернет», а першим дивом світу за чисельністю голосів став Великий китайський мур. Іспанська газета є саркастичною: «Якби демократія була глобальною річчю, то переможцями завжди були б китайці. Борхес колись писав, що демократія – це багато в чому гра зі статистикою. Інтернет намагається грати роль демократичного пан-всесвіту, але там є забагато можливостей для маніпуляції… Звичайно, переміг Великий китайський мур, адже це єдиний витвір людства, що його видно з космосу: мабуть, він одержав перевагу від голосування інопланетян… Найгірше в цьому смішному конкурсі те, що було відкинуто Парфенон, Аламбру та статуї острова Пасхи… Восьмим дивом цього абсурдного рейтингу є зовсім не палац Аламбра в Ґранаді, а щира простота, яка, наче піна, плаває в океані колективної поверховості»,— наголошує іспанський щоденник «ABC».
XS
SM
MD
LG