Доступність посилання

08 грудня 2016, Київ 22:58

Чи дійде державна допомога до народних митців Луганщини?


Ярослав Гребенюк Луганськ, 10 липня 2007 (RadioSvoboda.Ua) – Нещодавно Кабмін України схвалив програму підтримки народної творчості. Майстри радіють, що чиновники звернули на них увагу. Проте вони давно вже привчились покладатися лише на себе.

Клуб «Левша» (українською «Шульга») на Луганщині існує майже 27 років. Сьогодні він об’єднує майже 400 майстрів. Понад десяток із них отримали звання "Народний майстер України", кілька десятків – "Народний майстер Луганщини".

«Вдалося здивувати досвідчену львівську публіку»

Керівник обласного народного клубу «Шульга» Галина Коваленко розповіла: «Щойно, на початку червня, ми возили багато робіт наших майстрів у Львів. Шість майстрів їздили. Нам вдалося здивувати досвідчену львівську публіку. Це було так приємно! Львів’яни не очікували, що буде так багато робіт і таких різноманітних, та ще й такого високого рівня».

На Луганщині справді роблять унікальні речі. За відсутності підтримки з боку держави майстрам доводиться займатись не тільки мистецтвом, а ще й продажем власних робіт. З цього вони й живуть.

Олександр Ткаленко з Антрациту відомий в Україні всім, хто небайдужий до холодної зброї ручної роботи. Він наново відкрив технологією виготовлення клинків синьої сталі, яку майстри втратили сторіччя тому. Його шаблі, ножі, кинджали колекціонери цінують високо і купують за чималі гроші.

«Сучасні луганські писанки»

Писанкарка Тетяна Коновал зі Свердловська відтворила забуту техніку окислюваних, ніби різьблених писанок. Її роботи є у багатьох музеях країни, зокрема і в знаменитому музеї писанок у Коломиї. Один рік вона працювала практично цілком для одного замовника – Президента Ющенка. Він купував їх чималими партіями на подарунки іноземним державним діячам.

Тетяна Коновал: «Одного року на Великдень у нас не було білих яєць, і ми спробували окислювати коричневі. Без фарби виходить малюнок: коли знімаєш верхній шар, шкарлупа дедалі світлішає до самого білого. І ось тепер, коли я вожу по всій Україні наші писанки, сама Україна дала нам ім’я – сучасні луганські писанки».

«Слобідська лялька»

Жанр «слобідської ляльки» – нова течія у народному мистецтві, її винайшла Єлизавета Главацька зі Старобільська. Вона вважає, що такі лялечки у народних костюмах сприяли б виховання дітлахів у національному дусі.

Майстриня прагне зробити їх недорогими – гривень по 50, доступними кожній родині. Державна підтримка напевне могла б зробити ляльок ще дешевшими.

Єлизавета Главацька: «Ми бились самотужки, намагались відновити ці промисли, традиції. А тепер от Кабінет міністрів ухвалив державну програму розвитку народних промислів. І від нас, майстрів, подяка за те, що комусь там у верхах в голову нарешті прийшло звернути на це увагу!».

Увага – це насправді добре. Але як і в інших «державних програмах на підтримку» існує серйозне питання: чи знайдуться у бюджеті кошти для її реалізації? І якщо так, то наступне питання — скільки грошей дійде власне до народних майстрів?
XS
SM
MD
LG