Доступність посилання

03 грудня 2016, Київ 14:01

Сребреница вшановує пам’ять жертв


Анамарія Рамач Белград, 11 липня 2007 (RadioSvoboda.Ua) – Сьогодні у містечку Сребреница, що у східній Боснії, відзначатимуть 12-ту річницю геноциду, скоєного над мирним мусульманським населенням. Адже дванадцять років тому на цій території розстріляли понад 8000 мусульманських чоловіків та підлітків.

У Меморіальному центрі у містечку Поточарі, що поблизу Сребрениці, поховані понад 2000 осіб. Сьогодні поховають ще 465 ідентифікованих тіл. Одинадцяте липня у Боснії і Герцеговині проголошене Днем жалоби. На похорон жертв із Сребрениці, згідно з повідомленням, прийде і головний прокурор Гаазького трибуналу Карла дель Понте. З цим не погоджуються насамперед жінки із Сребрениці, вдови та матері замучених мусульман, члени Спілки «Матері Сребреніі».Оскільки все ще не затримали Радована Караджича та генерала Ратка Младича, яких вважають безпосередньо відповідальними за злочин. Біля меморіального центру Поточарі відкрита і меморіальна кімната, яка складається з двох окремих чорних приміщень. У одному з них будуть показувати кінострічки про вбивства боснійських мусульман, а у другому будуть поставлені предмети, знайдені у масових похованнях на тілах жертв. А міська рада Сребрениці вчора перший раз провела траурне засідання для постраждалих сербів та мусульман на цій території. Воно відбулося з нагоди вбивств сербів у селах навколо Сребрениці 1992 року та мусульман у липні 1995 року. Голова міської ради Сребрениці Абдурахман Малкич, звертаючись до депутатів, сказав, що «минуле не можна змінити, але щоб жити у мирі та толерантності, Сребреницу треба будувати та розвивати як громаду соціальної безпеки, солідарних та ділових громадян, які відчувають належність до цієї громади, не дивлячись на те, як це важко виглядає».

12 років після війни і мусульмани, і серби мають однакові проблеми

Сребреница колись була одним із найбагатших районів у Боснії. Сьогодні є одним із найбідніших. Дванадцять років після війни і мусульмани, і серби мають однакові проблеми: немає ані роботи, ані грошей.

Сім’я Абдич 2003 року повернулася додому і знайшла лише спалену хату. Сьогодні живе в бараку без потрібних умов для життя: «Сама не знаю, мені спало на думку повбивати дітей, оскільки не маю ніяких засобів для прожиття. Ані взуття та одягу, щоб послати їх у школу, немає».

Біля Абдичів живуть Мілінковичі, сербська сім’я – біля мусульманської: «Треба бути реальним, щирим, об’єктивним. Привіт – привіт. Вітаємося. Немає ніяких проблем. Те що було – було. Кожен іде у своїх справах».

У Сребрениці сьогодні День жалоби, а головні обвинувачені досі перебувають на волі.
XS
SM
MD
LG