Доступність посилання

logo-print
08 грудня 2016, Київ 16:45

Нові готелі дорогою ціною


Ірина Перешило Прага, 11 липня 2007 (RadioSvoboda.Ua) – Розгортаю одну столичну газету і читаю статтю під заголовком «У найстарішому районі Києва будують будинки, за які не соромно». Що пишуть? На Подолі, по вулиці Костянтинівській, 7, відкрили новий чотиризірковий готель "Поділ-Плаза". Вартість його — понад 30 мільйонів доларів. Власником готелю є дуже впливовий в Україні політик. І коротенько наприкінці: «Плазу» звели на місці старенького двоповерхового будинку. Згортаю газету і відкриваю «Звід пам''яток історії та культури України». І дізнаюсь, що будинок на Костянтинівській, 7 є пам''яткою архітектури 19 століття і має охоронний номер 668. Але це вже на папері. У дійсності на місці двоповерхової пам''ятки стовбичить семиповерхова "Плаза" – в порушення усіх вимог Закону про охорону культурної спадщини. Зробити це забудовники могли лише з дозволу Головного управління охорони культурної спадщини, стверджує архітектор, член Організації ЮНЕСКО із захисту архітектурних пам''яток Георгій Духовичний.

Тільки з відома пам’яткоохоронних органів можна купити там будинки і побудувати що завгодно. Це говорить про те, що це добре спланована комерційна структура, яка не стільки охороняє об''єкти культурної спадщини, скільки розпродає їх.

Один квадратний метр новозбудованої площі на Подолі коштує від 3 тисяч умовних одиниць. Це і визначає політику управління охорони культурної спадщини щодо охорони пам''яток, стверджує Георгій Духовичний. І тому пам''ятки на Костянтинівській вже немає.

Хоча Руслан Кухаренко, начальник вищезгаданого управління, заявив: «На вулиці Костянтинівській пам''ятки культурної спадщини не було».

В офіційному документі – «Зводі пам''яток» – чорним по білому написано, що будинок на Костянтинівській, 7 1860-го року є пам''яткою архітектури, збудованої в стилі пізнього класицизму. Це стиль в архітектурі, який наслідував античні зразки. Але що вже так довго шкодувати за тим, чого нема. Тим більше, що газета, з цитування якої я починала оповідь, називає новозведену «Поділ-Плазу» «будинком, за який не соромно». Чи це правда?

«Це зроблено параноїчною людиною, яка уявлення не має про стилістику в архітектурі»

Звернулася за коментарем до члена Спілки архітекторів України Андрія Мороза, який зазначив: «У споруді неможливо знайти стиль. Просто це виглядає, як груба валіза, розцяцькована дрібними деталями. Як ви вважаєте, подібна архітектура прикрашає Київ? Мені здається, що кожна споруда, особливо нова, будується принаймні на чверть століття. І це означає, що ця споруда найближчі чверть століття буде стовбичити на Подолі і дискредитувати професійний цех архітекторів та реставраторів».

Архітектор Георгій Духовичний щодо оцінки новобудови ще більш категоричний: «Це справжній комікс, бо на цьому фасаді деталі, які притаманні 5-10-ти стилям. Це зроблено параноїчною людиною, яка уявлення не має про стилістику в архітектурі. Бо стиль – це перше і основне визначення справжнього виробу».

Прикладів такого нищення пам''яток сьогодні у Києві десятки. Архітектори прогнозують, що наступні пару років обчислення піде на сотні. І це в столиці, яку називають європейською. В Європі подібне – нонсенс. Київ із хмарочосами та лжеісторичними будовами перетворюється на типову столицю країн третього світу. І всі потроху з цим змирилися. І не дивуються. І я не здивуюсь, якщо за пару десятків років прочитаю в газеті інформацію про те, що на місці старенького Софійського собору спорудили, приміром, європейський бізнес- центр із гордим ім''ям «Град Ярослава». З часом ще й табличку меморіальну почеплять, що на 17-му поверсі в давнину тут орендував офісні площі князь Ярослав.
XS
SM
MD
LG