Доступність посилання

09 грудня 2016, Київ 10:30

Бажання Росії вийти з Договору про звичайні збройні сили в Європі: український аспект


Тетяна Ярмощук Київ, 16 липня 2007 (RadioSvoboda.Ua) – Росія заявляє про мораторій на виконання Договору про звичайні збройні сили в Європі. Указ про призупинення чинності Договору підписав російський Президент. Чого очікувати від такого рішення Російської Федерації, і як ситуацію оцінюють в Україні?

Український міністр закордонних справ Арсеній Яценюк назвав таке рішення Росії не найкращим. Яценюк каже, що теоретично Росія може тепер передислокувати озброєння до кордону з Україною. Втім, він висловив сподівання, що цього не станеться.

На думку ж багатьох експертів, призупинення Росією чинності Договору про звичайні збройні сили в Європі є негативним для України.

Колишній керівник парламентського комітету з питань безпеки та оборони Георгій Крючков, наприклад, бачить ситуацію так: «Між Заходом та Росією погіршуються відносини. Американські військові бази переміщуються до кордонів України. Вирішується питання про розміщення елементів американської системи ПРО у Чехії та Польщі. Росія ж заявляє, що призупиняє свою участь у цьому Договорі. Вона відмовиться від повідомлення про переміщення своїх збройних сил, і це відбуватиметься на східному кордоні України. Можуть переміщуватися і російські війська».

Мораторій Росії на виконання Договору про звичайні збройні сили в Європі може призвести до концентрації військових озброєнь поблизу українських кордонів, сказав в інтерв’ю Радіо Свобода голова Атлантичної ради Вадим Гречанінов.

«На наших кордонах можуть збільшуватися звичайні збройні сили. Це може бути і з боку Росії, і з боку НАТО. З боку НАТО це виглядає як розгортання додаткових військових баз, це може бути на території Румунії, Болгарії», – вважає політолог.

Указ про призупинення дії Договору про звичайні збройні сили в Європі Президент Російської Федерації Владімір Путін підписав минулої суботи.

НАТО, ОБСЄ, Сполучені Штати Америки та країни Європи висловили розчарування рішенням Росії.

Москва вважає, що договір про обмеження озброєнь надто обмежує саме її

Договір про обмеження звичайних збройних сил у Європі країни НАТО і тодішньої Організації Варшавського договору підписали 1990 року, а через два роки він набув чинності.

У ньому взяли участь 28 країн Європи, а також Сполучені Штати та Канада.

Договір стосувався п’яти категорій озброєнь і техніки: танків, бойових броньованих машин, артилерії, бойових літаків та ударних вертольотів.

Після ліквідації Організації Варшавського договору і розпаду СРСР на окремі держави учасники Договору уклали Угоду про адаптацію, яка відображала ці зміни.

Росія цю Угоду підписала і ратифікувала. Водночас країни – члени НАТО не стали її ратифікувати, доки Росія не виконає своїх зобов’язань вивести війська з території Грузії і Молдови.

Москва продовжує наполягати, що ці зобов’язання не пов’язані з Договором про звичайні збройні сили в Європі і супутними документами, і вимагає від країн НАТО ратифікувати Угоду про адаптацію.

Водночас Росія заявляє, що нинішній стан, який визначають ці документи, загрожує її безпеці і домагається переукладення частини їхніх положень на вигідних для себе умовах.

Рішення призупинити участь у Договорі про звичайні збройні сили в Європі Росія мотивує «винятковими обставинами, які зачіпають її безпеку».

Однак у Міністерстві закордонних справ Російської Федерації кажуть, що мораторій на виконання цього Договору не означає повного припинення діалогу, і в разі вирішення спірних питань щодо модернізації документа Москва готова до нього повернутися.

А тим часом участь Росії в Договорі про звичайні збройні сили в Європі і пов’язаних із ним міжнародних договорах буде припинена через 150 днів по тому, як Москва офіційно поінформує про це всіх інших його учасників.
XS
SM
MD
LG