Радіо Свобода: Марку, хто є музикантами гурту «ДахаБраха» і які музичні інструменти ви використовуєте?
Марко Галаневич: Нас п’ятеро: четверо дівчат-фольклористок і один я. Так що мені пощастило. А музичні інструменти використовуємо за принципом «і чужого научайтесь, і свого не цурайтесь»: у нас є інструменти з Африки, Австралії, Японії…
Радіо Свобода: А яких українських інструментів не цураєтесь?
Марко Галаневич: Назву: бухало – це такий великий гуцульський барабан. Потім коза – це відповідник волинці, бугай.
Радіо Свобода: Марку, репертуар «ДахиБрахи» – це лише український фольклор?
Марко Галаневич: Український, а також, македонський, болгарський, молдавський, російський. Також не цураємося нічого.
Радіо Свобода: Де вас можна почути?
Марко Галаневич: Спочатку ми створювалися в межах проекту театрального «Україна містична» при театрі «Дах». Створювалися музичним супроводом для вистав. І зараз у нас є три вистави у проекті «Україна містична» – це «Король Лір», «Макбет» і «Ричард Третій». В Україні беремо участь у фестивалях театральних і в музичних намагаємося брати участь. Пощастило цього року на «Країні мрій». Минулого року були на джазовому фестивалі в Коктебелі.
Радіо Свобода: Я слухала вас на «Країні мрій». І хоча вам не пощастило з погодою – на ту мить, коли почався ваш виступ, вимкнули звук через те, що почалася гроза, – але глядачі не розходилися, бо ваш спів навіть без мікрофонів звучить надзвичайно енергетично. А як вас загалом сприймають?
Марко Галаневич: Взагалі я, мабуть, зараз почну хвалитися. Але нам поки що дуже подобається, як нас сприймають – завжди люди дуже раді і дуже дякують.
Радіо Свобода: Марку, Ви розповідали, що їздили з виступами по Британії. Що це була за поїздка?
Марко Галаневич: Це було в Лондоні. Нас запросив «Барбікан-центр», це такий культурний центр, і ми давали десять вистав «Макбет-пролог». Це було надзвичайно почесно, бо з України ще не виступали там театри. І для нас це було надзвичайно важливо, і ми раді, що справилися з цим завданням. Бо всі квитки були викуплені.
Радіо Свобода: Цікаво, як на вашу енергетику реагували британці?
Марко Галаневич: У них був просто культурний шок. Правда, у нас від Британії також…
Радіо Свобода: Які у вас найближчі творчі плани?
Марко Галаневич: Поїздка на «Шешори» – це фестиваль у Вінницькій області, який відбуватиметься 12–14 липня. Там ми плануємо презентувати наш перший студійний альбом, який називається «Ягудки». З подальших планів ми по собі залишили приємний слід у Великобританії і сподіваємося видавати цей самий альбом вже в Лондоні. Нами зацікавилися, і сподіваємося, що так воно і буде.
Марко Галаневич: Нас п’ятеро: четверо дівчат-фольклористок і один я. Так що мені пощастило. А музичні інструменти використовуємо за принципом «і чужого научайтесь, і свого не цурайтесь»: у нас є інструменти з Африки, Австралії, Японії…
Радіо Свобода: А яких українських інструментів не цураєтесь?
Марко Галаневич: Назву: бухало – це такий великий гуцульський барабан. Потім коза – це відповідник волинці, бугай.
Радіо Свобода: Марку, репертуар «ДахиБрахи» – це лише український фольклор?
Марко Галаневич: Український, а також, македонський, болгарський, молдавський, російський. Також не цураємося нічого.
Радіо Свобода: Де вас можна почути?
Марко Галаневич: Спочатку ми створювалися в межах проекту театрального «Україна містична» при театрі «Дах». Створювалися музичним супроводом для вистав. І зараз у нас є три вистави у проекті «Україна містична» – це «Король Лір», «Макбет» і «Ричард Третій». В Україні беремо участь у фестивалях театральних і в музичних намагаємося брати участь. Пощастило цього року на «Країні мрій». Минулого року були на джазовому фестивалі в Коктебелі.
Радіо Свобода: Я слухала вас на «Країні мрій». І хоча вам не пощастило з погодою – на ту мить, коли почався ваш виступ, вимкнули звук через те, що почалася гроза, – але глядачі не розходилися, бо ваш спів навіть без мікрофонів звучить надзвичайно енергетично. А як вас загалом сприймають?
Марко Галаневич: Взагалі я, мабуть, зараз почну хвалитися. Але нам поки що дуже подобається, як нас сприймають – завжди люди дуже раді і дуже дякують.
Радіо Свобода: Марку, Ви розповідали, що їздили з виступами по Британії. Що це була за поїздка?
Марко Галаневич: Це було в Лондоні. Нас запросив «Барбікан-центр», це такий культурний центр, і ми давали десять вистав «Макбет-пролог». Це було надзвичайно почесно, бо з України ще не виступали там театри. І для нас це було надзвичайно важливо, і ми раді, що справилися з цим завданням. Бо всі квитки були викуплені.
Радіо Свобода: Цікаво, як на вашу енергетику реагували британці?
Марко Галаневич: У них був просто культурний шок. Правда, у нас від Британії також…
Радіо Свобода: Які у вас найближчі творчі плани?
Марко Галаневич: Поїздка на «Шешори» – це фестиваль у Вінницькій області, який відбуватиметься 12–14 липня. Там ми плануємо презентувати наш перший студійний альбом, який називається «Ягудки». З подальших планів ми по собі залишили приємний слід у Великобританії і сподіваємося видавати цей самий альбом вже в Лондоні. Нами зацікавилися, і сподіваємося, що так воно і буде.