Доступність посилання

07 грудня 2016, Київ 21:07

У Європі стурбовані рішенням Путіна про вихід з Договору про звичайні збройні сили


Наталія Вікуліна Брюссель, 16 липня 2007 (RadioSvoboda.Ua) – Указ президента Росії Владіміра Путіна про те, що Москва призупиняє участь у Договорі про звичайні збройні сили в Європі, викликав стурбованість у Європі і в Сполучених Штатах. Речник НАТО назвав це рішення «розчаруванням» і «кроком назад», занепокоєння висловили представники Білого дому і ОБСЄ. Розчарування рішенням Путіна висловили також Латвія, Польща, Румунія, Чехія та Україна.

НАТО глибоко розчароване рішенням Росії про призупинення участі у Договорі про звичайні збройні сили в Європі. В офіційному повідомлення альянс висловлює жаль, що попри всі зусилля на надзвичайній конференції з цього питання у Відні в середині червня не вдалося ухвалити підсумкову угоду.

НАТО нагадує, що і надалі суворо виконуватиме зобов''язання Договору при звичайні збройні сили в Європі. Альянс сподівається, що всі учасники договору продовжуватимуть обмінюватися інформацією щодо озброєнь і здійснюватимуть їхні перевірки. НАТО висловлює сподівання, що Росія підтримуватиме конструктивний і творчий діалог з альянсом, щоб забезпечити продовження співпраці в рамках Договору про звичайні збройні сили в Європі.

«Це нерозумний і прикрий крок»

Помилкою назвав рішення російського президента Марсель де Хаас, експерт Нідерландського інституту міжнародних відносин Клінгендал. На його думку, таким чином Владімір Путін відповів на те, що США не сприйняли його пропозицію використати локаційну станцію в Габалі в Азербайджані замість протиракетних систем у Польщі і Чехії.

Марсель де Хаас в коментарі для Радіо Свобода сказав: «Насамперед, я думаю, що це помилка. Тому що протиракетна оборона не має жодного стосунку до Договору про звичайні збройні сили в Європі. І це загалом не допомагає у ситуації, коли між Заходом і Росією збільшується напруження. Тож це нерозумний і прикрий крок».

Договір про звичайні збройні сили в Європі підписали 1990 року 30 держав, включно з Україною. Мета документу – знизити рівні збройних сил у Європі. Цей договір називають наріжним каменем військової безпеки й стабільності в Європі.

Дослідник де Хаас не погодився з думкою заступника російського міністра закордонних справ Сергєя Кисляка, що договір у його нинішній формі безнадійно застарів. Російський дипломат посилався на те, що нині немає ані Радянського Союзу, ані Варшавського пакту. Науковець із Нідерландів зауважив, що 1999 року до договору внесли зміни і таким чином він відповідає сучасним реаліям.

Росія відмовиться від перевірки кількості російського озброєння?

Якими можуть бути наслідки рішення Москви про призупинення участі у Договорі про звичайні збройні сили в Європі? Дослідник де Хаас припускає, що таким чином Росія відмовиться від того, щоб країни-учасниці договору перевіряли кількість російського озброєння.

Марсель де Хаас: «Це не справжня криза, але шкода, що так сталося. З одного боку( хоча я не думаю, що зайде так далеко), якщо країна відмовляється від участі у договорі, тоді з обох сторін припиняються перевірки озброєнь. У цьому випадку сторони можуть озброюватися, не повідомляючи про це іншу сторону. А це може створити гонку озброєнь. Я не думаю, що так станеться, але вихід з договору робить це можливим».
XS
SM
MD
LG