Доступність посилання

04 грудня 2016, Київ 22:38

Дитинство “по-блату”. Дитячі садочки не для всіх


Марічка Набока, Віола Бурда Улітку батьки маленьких дітей розраховують на те, що у вересні вже можна буде здати дитину в садочок. Втім, перший же похід у найближчий дошкільний заклад ставить батьків перед серйозною проблемою. Адже найбільш імовірно, що дитина буде ходити не в той садок, що поблизу будинку, а в той, де є місця. Або де це місце можуть надати за “окрему плату”. Українські дитячі садочки переповнені на десятки процентів, не вистачає ні вихователів, ні гарних приміщень... Про те, чому дошкільна освіта в Україні стає для батьків головним болем і як у регіонах України прилаштовують дітей у садочки.

Так виглядаює гральний майданчик звичайного київського дитсадка
(RadioSvoboda.Ua)
“Задоволення не для всіх”

Закарпаття - єдиний регіон, де народжуваність перевищує смертність. Але це ні про що не говорить чиновникам. За останні роки в області лишилося п’ятсот садочків, більше ста п’ятдесяти закрили. Кореспондентка Радіо Свобода в тому регіоні Надія Петрів посилається на слова освітян, які причиною скорочення кількості садочків називають фінансові проблеми. Отож тепер, наприклад, в Ужгороді дитину треба записувати до садочка за рік або й два наперед. Тобто, поки дитина ще в колисці, вже треба думати про те, як їй потрапити в ясельну групу.

У Дніпропетровську, як з’ясувала кореспондентка Радіо Свобода Юлія Рацибарська, на початку дев’яностих років чиновники розпродали садочки комерційним структурам. Зараз цей процес продовжується. Торік тільки одним рішенням міськрада закрила цілих три. Тому зараз дошкільні заклади в місті переповнені. До того ж, у дитсадках не вистачає кваліфікованого персоналу.

У Львові кожен дитячий садочок переповнений. Тому батьки, які працюють або хочуть, щоб дитина перебувала в колективі, мають вистояти чергу або йти у платний садочок за сто п’ятдесят доларів на місяць. Кореспондентка Радіо Свобода у Галичині Галина Терещук дізнавалася про львівську ситуацію:

“Заможні батьки у містах, зокрема у Львові, створюють приватні міні-садочки. Скажімо, дві жінки орендують помешкання чи використовують власне і набирають групу з п’яти – семи дітей.”

“... отак вони виживають.”

Заробіток вихователя – п’ятсот-шістсот гривень на місяць. Нещодавно його збільшили на сто гривень. Наталка Коваленко дізнавалася, як живеться столичним садочкам:

Знайома всім матусям картина
(RadioSvoboda.Ua)
“Вихователями працюють за покликанням, або намагаються ще десь підробити. Наталя Станіславівна Скоробагатько, директор дитячого садочка, що розташований у центрі Києва по вулиці Володимирській, впевнена, що нестача працівників спричинена саме малою заробітною платою:

“Майже всі працівники мають ще якусь роботу, отак вони виживають. А без цього, вони б не змогли.”

Наталя Миколаївна працює заступником директора дитячого садочка на Лісовому масиві уже 12 років. За ці роки колектив не змінювався. Лише нещодавно поповнився 25-річною методисткою. З часом проблем тут не меншає. Один з будинків у аварійному стані. Держава продовжує виділяти мізерні кошти на утримання дошкільних закладів. Однак у державні садочки, навіть не зважаючи на всі перераховані проблеми, не кожен може потрапити. При тому, що дитячих садочків катастрофічно не вистачає, 17.5% загальної площі дитячих закладів столиці наразі орендуються приватними особами.”

Майже в усіх дитячих садках Києва не вистачає працівників, зазначають їх директори. Кажуть, що молодь не хоче йти на мізерну зарплатню. Така ситуація не лише у столиці. Однак, у Полтавському педінституті сподіваються, що після підвищення зарплатні все-таки більше випускників буде працювати за фахом.

У Полтавській області всі бажаючі можуть працевлаштуватися, стверджує декан Полтавського педінституту Наталія Карапузова:

“У регіоні є багато таких закладів, де діти сироти і туди студенти отримують направлення. У принципі, працювати можна, діти влаштовуються. У вересні вони приносять довідочки про те, де вони працюють.”

Часто, щоб прогодувати сім’ю, у батьків немає іншого виходу, аніж відправити дитину до садочка. Тож саме на вихователя покладається обов’язок слідкувати за дітьми, вчити їх одягатися, допомагати, вибачатися чи миритися.

Та, на жаль, спокійним за дитину можна бути не завжди, бідкаються молоді мами:

“Приходить малий брудний, весь заляпаний, весь мокрий. У мене відчуття, що він сидить і цілий день засипає собі голову землею. ”

Аудіозапис програми. Перша частина:

Аудіозапис програми. Друга частина:
XS
SM
MD
LG