Доступність посилання

10 грудня 2016, Київ 01:31

Українці можуть легально працювати в Польщі. Черговий відтік мізків? Інтерв’ю із першим заступником голови Комітету з питань соціальної політики та праці парламенту п’ятого скликання Ярославом Сухим


Тетяна Ярмощук Київ, 20 липня, 2007 (RadioSvoboda.Ua) – Від сьогодні українці можуть легально працювати у Польщі. Відповідний закон набув чинності. Польські працедавці називають це черговим кроком на шляху лібералізації ринку робочих місць. А як цю ситуацію оцінюють в Україні?

Ярослав Сухий
(RadioSvoboda.Ua)
- Таке рішення польського уряду, а перед тим подібні рішення урядів Іспанії, Італії, Португалії та Чехії, говорять про те, що втеча вже не тільки мізків, але й робочих рук з України набуває загрозливих розмірів. Коли ми зараз говоримо про безробіття, то справа не в безробітті, не в тому, що немає роботи, а справа в тому, що на робочих місцях немає рук. Це дуже гостро на собі відчувають індустріальні регіони України. У нас гостра нехватка рук у металургії, в машинобудуванні, на новобудовах, на річковому та морському флотах.

Якщо раніше західні держави боролися з нашими людьми, то тепер вони створюють сприятливі умови, щоб наші люди там працювали. Тому висновок такий був зроблений ще на початку 2000-х років, коли Указом Президента Кучми було затверджено концепцію реформування системи оплати праці. Якщо уряди не повернуться обличчям до проблеми оплати праці, то ми в Україні матимемо страшну проблему, коли наші робочі руки поїдуть за кордон, а тут у на не буде кому виробляти отой ВВП, яким ми так гордимося.

- Тобто, після цього рішення польського уряду можна очікувати відтоку робочої сили з України?

- Можна чекати, що цей відтік набуде вже катастрофічного характеру. Вторинне відлуння демографічної катастрофи відчувають на собі всі держави, які брали участь у Другій світовій війні, не тільки Україна. Але вони виходять з цієї ситуації шляхом підвищення заробітних плат, і у зв’язку з цим є відрахування із заробітних плат на соціальне забезпечення. Ми ж, постійно розповідаючи, що комусь заплатимо якусь високу пенсію, забуваємо про те, що люди у нас заробляють дуже низенькі, неправдоподібно низькі заробітні плати, тому ніякого відрахування не буде. Наша продукція в світі є конкурентноздатною завдяки антисоціальному демпінгу, тобто, завдяки низькій заробітній платі. Зокрема, наші українські металурги найбідніші металурги у світі, навіть якщо брати до уваги металургів африканських чи азійських.

- А наскільки масштабним буде удар по українських підприємствах у зв’язку з трудовою міграцією?

- Цей удар буде таким, що поправити ситуацію стане просто неможливо. З одного боку, ми розрушили своїми руками систему професійно-технічного навчання, яка хоч трошки давала надію, що діти після школи профорієнтаційно будуть налаштовані на робітничі спеціальності. А по друге, не потрібно забувати, що процеси підготовки спеціалістів високої кваліфікації, навіть робітничих професій, сьогодні надзвичайно дорого коштують. Тому збитки будуть не тільки прямі, але й опосередковані, адже це збитки, завдані підготовці робітничих та професійних кадрів. Поляки запрошують наших не юристів, не економістів, яких у нас надто багато, вони запрошують людей, які вміють щось робити, а їх і в Україні зараз немає.

- Але ситуація так складається, що люди їдуть. Чи має Україна гарантувати цим людям хоч якісь соціальні гарантії?

- Польща чи Чехія, мали б нам гарантувати, що ці люди отримають відрахування на соціальні видатки, тому що ці люди, після того, як повернуться в Україну, будуть претендувати на українські пенсії, а не на польські.
XS
SM
MD
LG