23 липня 1687 року старшинська Рада звинуватила гетьмана Івана Самойловича у змові з кримськими татарами і позбавила його булави. Старшина передала Самойловича командувачу московським військом Василю Голіцину, а той вислав його у кайданах до Москви. Для виборів нового гетьмана генеральна та полкова старшина і 800 кінних та 1200 піших козаків зібралися 25 липня на розлогій низовині біля козацького табору на березі лівої притоки Ворскли Коломака. Військова Рада, оточена шістьма рядами московських рейтарів та стрільців, одноголосно обрала «гетьманом обох боків Дніпра» сорокавосьмирічного генерального осавула Івана Мазепу.
Через день гетьман і старшина підписали з московською царицею Соф’єю та її братами Іваном і Петром договір з двадцяти двох пунктів – так звані «Коломацькі статті». Угода забороняла гетьману підтримувати дипломатичні стосунки з іншими правителями та одноосібно позбавляти старшину посад і маєтностей. Для контролю за Мазепою до гетьманської столиці Батурина вводився полк московських стрільців. 19-а стаття договору зобов’язала гетьмана та старшину всіляко сприяти зближенню двох народів, зокрема через мішані шлюби.
«Народ Малоросійський всілякими заходами та засобами з Великоросійським з’єднувати, щоб ніхто не виголошував, що Малоросійський край – гетьманського правління, а відповідали би скрізь одноголосно – їхньої Царської Пресвітлої Величності самодержавної держави Гетьман і Старшина, народ Малоросійський разом з Великоросійським народом».
«Коломацькі статті» підтверджували традиційні права і вольності Війська Запорозького. І саме прагнення відстояти їх Іван Мазепа назвав єдиним мотивом свого повстання проти Петра І у жовтні 1708 року.
Через день гетьман і старшина підписали з московською царицею Соф’єю та її братами Іваном і Петром договір з двадцяти двох пунктів – так звані «Коломацькі статті». Угода забороняла гетьману підтримувати дипломатичні стосунки з іншими правителями та одноосібно позбавляти старшину посад і маєтностей. Для контролю за Мазепою до гетьманської столиці Батурина вводився полк московських стрільців. 19-а стаття договору зобов’язала гетьмана та старшину всіляко сприяти зближенню двох народів, зокрема через мішані шлюби.
«Народ Малоросійський всілякими заходами та засобами з Великоросійським з’єднувати, щоб ніхто не виголошував, що Малоросійський край – гетьманського правління, а відповідали би скрізь одноголосно – їхньої Царської Пресвітлої Величності самодержавної держави Гетьман і Старшина, народ Малоросійський разом з Великоросійським народом».
«Коломацькі статті» підтверджували традиційні права і вольності Війська Запорозького. І саме прагнення відстояти їх Іван Мазепа назвав єдиним мотивом свого повстання проти Петра І у жовтні 1708 року.