Доступність посилання

03 грудня 2016, Київ 00:36

Відповідь Америки на войовничі заяви Путіна


Юрій Дулерайн Нью-Йорк, 27 липня 2007 (RadioSvoboda.Ua) – Заява президента Владіміра Путіна про необхідність дальшої розбудови російських збройних сил і активізації шпигунства за кордоном на Заході розцінюють як ще одне свідчення погіршення стосунків Москви із зовнішнім світом. Зібравши у Кремлі армійську еліту, Путін сказав, що має намір посилити боєготовність війська та активізувати шпигунство закордоном як відповідь на плани Сполучених Штатів розмістити бази протиракетної оборони у Центральній Європі.

Вашингтон на цю войовничу заяву російського лідера реагує досить спокійно, попри те, що виступ пана Путіна, на думку оглядачів, мав на меті посіяти якщо не розбрат між атлантичними союзниками, то принаймні нервування у Європі. Щодо Америки, то варто зауважити, що на брифінгах для журналістів ніхто не запитував представників Білого дому, державного департаменту та міністерства оборони США щодо реакції на заяву президента Росії.

Представники адміністрації президента Джорджа Буша поки що не коментують, а преса більш-менш ігнорує погрози з Кремля. Між тим Путін прямо адресував свої звинувачення Америці: «Існує декілька... глобальних загроз. Сполучені Штати виявляють дедалі більшу активність щодо планів розташування нових баз у Східній Європі. Ратифікацію Договору про скорочення звичайних збройних сил у Європі (ДЗЗСЄ) загальмовано. Альтернативні засоби захисту від гіпотетичних загроз, що ми пропонували, залишилися без відповіді», – сказав Путін, додавши, що розбудова російських збройних сил є «необхідним пріоритетом».

Російський лідер волів не наводити причин гальмування ратифікації ДЗЗСЄ західними державами – членами НАТО

Однак, як нагадує «Нью-Йорк Таймс», західні держави поставили ратифікацію Угоди у пряму залежність від виведення російських військ з Молдови та Грузії. Російські війська, як відомо, далі залишаються у Придністров’ї та Абхазії. Перспектива остаточної відмови Росії від дотримання Угоди про скорочення звичайних збройних сил у Європі не дуже турбує Вашингтон.

Як зауважив коментатор телемережі новин «ФоксНьюз» Ніл Кавуто, навіть у розпалі "холодної війни" Москва фізично не в стані була розташувати на західному кордоні тодішнього Радянського Союзу ті 64 тисячі танків, які вона тоді мала, і причина була проста, як граблі: значна частина тієї армади була морально й технічно настільки застарілою, що не годилася навіть для парадів.

Наказ посилення шпигунства явно не новий

Щодо заклику Путіна активізувати шпигунські дії закордоном Ніл Кавуто сказав, зокрема, таке (цитуємо за повідомленням інформаційної агенції "Ассошіейтед Прес"): «Ситуація у світі та внутрішні політичні інтереси вимагають від Служби зовнішньої розвідки постійно розширювати свої можливості, насамперед у ділянці збирання інформації та аналітичної підтримки керівництва країни».

Цей наказ явно не новий. Виступаючи зі свідченнями на спеціальному слуханні комісії у розвідувальних справах Палати Представників Конгресу США, директор ФБР Роберт Моллер повідомив законодавців, що Росія вже відчутно розбудовує шпигунську діяльність закордоном, насамперед у Сполучених Штатах та у Великій Британії.
XS
SM
MD
LG