Доступність посилання

07 грудня 2016, Київ 21:04

Чорноморський флот Росії: війна заяв чи початок реалізації стратегій?


           Слухати:Щоб зберегти аудіо-файл на Ваш комп''ютер для подальшого прослуховування, слід натиснути правою кнопкою мишки на лінку "завантажити" та вибрати "Save Target As..." або "Зберегти Об''єкт Як..." та вказати місце для збереження файлу. Після завантаження відкрийте його, двічі клацнувши на ньому мишкою.

Ведучий: Віталій Портников
Гість Свободи: Адмірал Володимир Безкоровайний.

(Скорочена версія. Повну версію “Вечірньої Свободи” слухайте в аудіозапису.)

Віталій Пономарьов: Я хочу розпочати зі скандальної заяви, здається, першого Головнокомандувача Чорноморського флоту вже РФ Ігоря Касатонова, який запевняє, що той флот, який сьогодні є в Севастополі, він там і залишиться поза всі угоди між Україною і Росією, які передбачають, що 2017 рік стане останнім роком останнього дня базування іноземного військового контингенту на українській території.

Володимир Безкоровайний: Я хочу сказати, що зрозуміло, що з Криму йти не хочеться. А доведеться.

Базові угоди, підписані в 1997 році, фіксують 20-річний термін договору про перебування Чорноморського флоту РФ на території України. 28 травня 2017 року останній корабель Чорноморського флоту та морський піхотинець залишать Севастополь.

У всякому разі про це вже неодноразово йшлося у переговорному процесі на рівні підкомісій з питань функціонування Чорноморського флоту РФ та його перебування на території України. Така комісія існує у рамках Українсько-російської міждержавної комісії, в рамках президентів наших країн. - А що буде, якщо прийде 2017 рік, а кораблі там стоять і російські партнери по переговорах кажуть: бачите, ми не встигли, і кораблі тут, і моряки наші тут, і офіцери тут, у своїх квартирах, просто не вистачило нам часу, щоб вирішити всі ці проблеми?

- По-перше, я хочу сказати, що це буде невиконання угод...

- Ну, не перше і не останнє в двосторонньому діалозі.

- Після цього формат проблеми поміняється. Питання вже не буде йти про перебування на нашій території, а питання буде йти про вивід Чорноморського флоту. Тобто, статус флоту тимчасово перебуваючого втрачає, і далі буде йти питання, переговори будуть іти про те, як цей вивід організувати.

Але я хотів би звернути увагу на інше, що Президент України вже неодноразово офіційно заявляв, що російський флот має вийти в 2017 році. Тобто, питання це підконтрольне.

Якщо, скажемо, Росія не буде набувати фактичну готовність, то це питання буде підніматися, продовжить, скажемо, наростати проблема.

- Ви вважаєте, що може бути конфлікт, умовно кажучи, такий інтернаціоналізований, що щось відбудеться?

- Ні...

- Тобто, що Україна звернеться до міжнародних організацій, до посередників?

- Моя особиста думка, що це треба робити. В разі, якщо Росія ультимативно буде відмовлятися виконувати угоди, які вона підписала, то це треба буде робити.

Але поки що ми маємо заяви, скажімо так, “запасних гравців”: Касатонова, інших, тобто тих людей, які не мають стосунку до цієї проблеми.

На жаль, тут в проблему Андрій Кокошин визначився...

- Так, він теж...

- Так, визначився і шукає злих людей, які намагаються “виштовхати” Чорноморський флот з території України. Це дуже прикро, тому що Україна є незалежною державою. Я думаю, що в Держдумі Росії мають це розуміти.

Але ми маємо приклади, коли Дума російська вже ухвалювала закон про російський статус Севастополя. Тому все може бути. Все може бути.

Але позиція України дуже чітка, що флот в 2017 році має вийти.

Як ми будемо досягати цього? Це вже буде залежати від політичної волі нашого керівництва.

- От щодо політичної волі керівництва.

Відомо, що тема Чорноморського флоту – це завжди така важлива карта в українсько-російських стосунках.

Можна так говорити, що якесь українське керівництво, яке буде розраховувати на більш теплі відносини з Росією, на якісь там енергетичні преференції (можна багато чого назвати, що Москва може запропонувати), то воно буде вважати, що краще вирішити проблему з флотом, тобто продовжити його там існування, аніж вирішити так, щоб угода 2017 року була остаточним терміном перебування флоту на українській території...


- Так все можливо. Ми на “газовій голці” сидимо з 1992 року. Я брав участь у всіх переговорах по Чорноморському флоту і Вам скажу, що як тільки з української сторони проявлялася якась воля, якась наполегливість у досягненні своєї мети, то зразу перекривався кран, і ми ставали дуже поблажливими.

Тобто, без вирішення енергетичних, економічних проблем ми як були залежними, так і залежними залишимося, тому що основна залежність економічна і енергетична.

- Якщо я правильно розумію, що будь-яке продовження перебування Чорноморського флоту на території України – це вже якийсь новий формат домовленостей, правда? Бо зараз ми існуємо все ж таки в рамках тієї угоди, яка є, яка передбачає тимчасовий статус перебування Чорноморського флоту в рамках перехідних положень української Конституції.

- Так.

- А якщо флот продовжує перебувати, так це новий флот і нові домовленості, зовсім новий режим перебування?

- Це нова Конституція. Почнімо з цього. Це нова Конституція, тому що не продовжити, не пролонгувати, як кажуть, цей термін... Ті угоди, які сьогодні є, ці угоди поширюються виключно на те, що ми поділили після СРСР, більше ні на що вони не поширюються. Тому ті нові кораблі, які Росія має будувати, вона будує їх, вона може розміщати тільки на своїй території, вони не попадають під ці угоди.

Тому, виходячи з цього, сьогодні в рамках чинної Конституції неможливо, якщо її не порушувати, піти назустріч Росії і в питаннях заміни кораблів, переозброєння кораблів та інше.

(Скорочена версія. Повну версію “Вечірньої Свободи” слухайте в аудіозапису.)

НА ЦЮ Ж ТЕМУ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG