Доступність посилання

11 грудня 2016, Київ 01:08

Що робити із застарілими і отруйними агрохімікатами?


Юлія Рацибарська Дніпропетровщина, 31 липня 2007 р. (RadioSvoboda.Ua) - Непридатні й застарілі агрохімікати на території Дніпропетровської області називають «бомбою уповільненої дії». Наразі, за попередніми підрахунками, в області таких речовин накопичили понад тисячу тонн. Половина складів, де їх зберігають, — пристосовані приміщення або аварійні будівлі. Але це — не найгірший варіант, отруйні сполуки знаходять просто заритими в землю.

14 тонн непридатних для використання пестицидів знайшли у лісосмузі біля села Соколівка Верхньодніпровського району. Частина металевих діжок з отрутою була з’їдена іржею. Сільські механізатори, що жнивували неподалік, злякались їдкого специфічного запаху і викликали МНСників. Ті почали вивозити речовини.

Командир гірничо-рятувального загону Артур Шаріханов каже, що отрутохімікати збирають, ставлять в герметичні діжки і вивозять на склад, а потім зі складу вони вивозяться на завод на утилізацію.

Хто власник небезпечної речовині?

Наразі у місцевій райдержадміністрації працює комісія з надзвичайних ситуацій. Вона має визначити власників небезпечної речовини та відповідальних за її неналежне зберігання. Тих, хто зарив у землю ємності з агрохімікатами 30 років тому, вже розшукали, але вони навряд чи будуть відповідати перед законом, бо діяли за вказівками згори — каже заступник голови Дніпропетровської облдержадміністрації Віктор Сергєєв. Ці люди письмово засвідчили, що діяли за інструкцією радянського часу. Більше того, робота виконувалась під контролем КДБ. Три місяці після того, як закопали, їх примусили розкопати й показати, що вони справді закопали належним чином. Всі пестициди буди затарені в діжки, обмотані мішковиною, поліетиленом, каже Сергєєв.

Наразі обласна влада разом з районною запевняють, що отруту вивезли, і небезпеки немає. Голова Верхньодніпровської райдержадміністрації Василь Дудка вважає, що склад агрохімікатів розрили даремно. До того моменту, поки вони лежали, вони не приносили ніякої шкоди,каже він, бо були обкутані поліетиленовою плівкою. «А зараз їх почали розкопувати, запах, і може щось бути» каже Дудка.

Скільки небезпечного закопали в радянські часи, ніхто не знає

Між тим у селі, де виявили небезпечну речовину, люди давно скаржаться на якість питної води і її специфічний присмак. Керівництво племзаводу «Ломівка», що діє в селі не раз сплачувало штрафи. Місцева влада не заперечує: вода в селі справді погана, але це не через виявлені хімікати.

Заступник міського голови Верхівцевого, якому підпорядковується село, Оксана Кучеренко признає, що люди скаржаться на погіршення, але там санстанція буде працювати і брати проби. «Все на контролі у райдержадміністрації повністю» запевняє вона.

Скільки ще таких небезпечних знахідок можуть виявити в області, ніхто не може сказати. Свого часу, кажуть фахівці, практику захоронення непридатних речовин у землі застосовували практично всі колгоспи та радгоспи. Утилізовують застарілі хімікати потроху, торік знешкодили тільки 60 тонн, це лишн 5% від відомих обсягів.

А втім, після небезпечної знахідки у Верхньодніпровському районі обласна влада сполошилась, тепер обіцяють удвічі збільшити фінансування програми з утилізації непридатних агрохімікатів.
XS
SM
MD
LG