На політичний вибір громадян впливає два головні фактори: установка на політичну стабільність та установка на політичні зміни, так звана протестна установка, каже соціальний психолог Олександр Губенко.
За його словами, установка на політичну стабільність визначає певні риси електорату тих, хто підтримує, як сказав фахівець, «фактори центрально-східного спрямування».
Натомість установку на політичні зміни розділяє електорат БЮТ, частково «Нашої України» – як тих, хто, за словами Губенка, «спрямований на повернення того, що було».
Слід очікувати приблизно тієї ж самої розстановки сил із деяким збільшенням «електорату політичної стабільності» і з суттєвим збільшенням електорату тих, хто голосує проти всіх, прогнозує фахівець.
Усім політичним силам світять лише втрати?
За два місяці, які лишилися до виборів, навряд чи щось зможе радикально змінити симпатії виборців, вважає політичний експерт Ігор Лосєв.
Можливі лише якісь втрати, застерігає він: «Єдине, зараз головне, як у футболі, – наприкінці гри не зробити помилки і не пропустити гол у свої ворота. Головне не втратити, а вже про те, щоб щось придбати, не доводиться і думати».
На думку політолога Олександра Палія, боротьба точитиметься за ту частину електорату, хто ще не визначився зі своїми симпатіями.
Вплив на остаточне рішення виборців буде визначатися соціально-політичною ситуацію загалом, а не якимись конкретними політтехнологічними ходами, вважає він.
Якщо будуть демонструватися один за одним провали у транспортній галузі, на ринку тощо, і якщо це все досягне критичної маси, то результат урядової команди буде «не таким, на який вони сподіваються».
Якщо ж їй справді вдасться підвищити зарплати, то її результат може бути трішечки кращим, зауважує політолог.
Дострокові парламентські вибори мають відбутися 30 вересня. Вчора Віктор Ющенко вніс зміни до третього указу про розпуск Верховної Ради і доручив Центральній виборчій комісії сьогодні розпочати підготовку до позачергових виборів.
За його словами, установка на політичну стабільність визначає певні риси електорату тих, хто підтримує, як сказав фахівець, «фактори центрально-східного спрямування».
Натомість установку на політичні зміни розділяє електорат БЮТ, частково «Нашої України» – як тих, хто, за словами Губенка, «спрямований на повернення того, що було».
Слід очікувати приблизно тієї ж самої розстановки сил із деяким збільшенням «електорату політичної стабільності» і з суттєвим збільшенням електорату тих, хто голосує проти всіх, прогнозує фахівець.
Усім політичним силам світять лише втрати?
За два місяці, які лишилися до виборів, навряд чи щось зможе радикально змінити симпатії виборців, вважає політичний експерт Ігор Лосєв.
Можливі лише якісь втрати, застерігає він: «Єдине, зараз головне, як у футболі, – наприкінці гри не зробити помилки і не пропустити гол у свої ворота. Головне не втратити, а вже про те, щоб щось придбати, не доводиться і думати».
На думку політолога Олександра Палія, боротьба точитиметься за ту частину електорату, хто ще не визначився зі своїми симпатіями.
Вплив на остаточне рішення виборців буде визначатися соціально-політичною ситуацію загалом, а не якимись конкретними політтехнологічними ходами, вважає він.
Якщо будуть демонструватися один за одним провали у транспортній галузі, на ринку тощо, і якщо це все досягне критичної маси, то результат урядової команди буде «не таким, на який вони сподіваються».
Якщо ж їй справді вдасться підвищити зарплати, то її результат може бути трішечки кращим, зауважує політолог.
Дострокові парламентські вибори мають відбутися 30 вересня. Вчора Віктор Ющенко вніс зміни до третього указу про розпуск Верховної Ради і доручив Центральній виборчій комісії сьогодні розпочати підготовку до позачергових виборів.