Доступність посилання

11 грудня 2016, Київ 12:38

У Москві вшановують пам’ять жертв сталінських репресій без участі представників влади


Сергій Драчук У середу в московському районі Бутові урочисто відкрили найбільший у Росії поклонний хрест. Його присвячено пам’яті жертв сталінських репресій 1937–38 років.

Московський район Бутово. 8 серпня 2007 р.
У середу в московському районі Бутові урочисто відкрили найбільший у Росії поклонний хрест. Його присвячено пам’яті жертв сталінських репресій 1937–38 років. Саме 8 серпня 1937-го тут, на колишньому полігоні радянського НКВС, почалися масові розстріли перших затриманих. Нинішня російська влада не послала на вшанування жодного представника.

Біля понад 12-метрового дерев’яного хреста відслужив панахиду священик бутовського храму Святих новомучеників і сповідників російських отець Кирил Каледа.

«Для нас, людей, які ввійшли в 21-ше сторіччя, конче потрібно зберегти пам’ять про тих людей, які потерпіли в минулому, 20-му сторіччі. Це потрібно не тільки для того, щоб не забувати минуле – це потрібно саме для нас», – сказав він.

Хрест двотижневою хресною ходою доставили до Москви з Соловецького монастиря на Півночі Росії, який свого часу став першим радянським концтабором.

На території тодішнього полігону НКВС у Бутові на виконання наказу сталінського керівництва про масові репресії лише ледь більше як за рік розстріляли майже 21 тисячу осіб. Родичі змогли дізнатися про їхню долю тільки через понад півстоліття.

У середу до Бутова прийшла Ґаліна Прякіна – саме тут розстріляли й поховали її батька.

В інтерв’ю Радіо Свобода вона розповіла: «Дідусь був священиком, ну, а тато був просто теслею на силікатному заводі в Москві. Ось за те, що дідусь був священик і він сам мав стосунок до священика, звинуватили і тата, що він – шпигун на користь Румунії».

Для влади головне – православ’я, для дослідників – історична пам’ять

На жалобній церемонії, за повідомленнями, не було нікого з представників нинішньої російської влади. Подію досить широко висвітлили телеканали – але в їхніх повідомленнях увага була не так на пам’яті жертв репресій, як на подробицях виготовлення, перевезення і встановлення хреста і його значенні для подальшого розквіту православ’я в Росії.

Керівник Меморіального науково-просвітницького центру «Бутово» Іґор Ґаркавий наголосив Радіо Свобода, що меморіал не має бути тільки храм і хрест і дослідники, на відміну від влади, не мають наміру обмежуватися православ’ям.

«Тут, на цій святій землі, ми працюємо, щоб увічнити пам’ять усіх потерпілих. І минулого року ми запросили представників усіх тих релігій, конфесій, представники яких лежать у ровах Бутовського полігону. Я дуже вдячний і представникам мусульманської громади, і керівникові ритуальної служби Московської хоральної синагоги, які прийшли на цю конференцію і зробили свій внесок у вивчення стародавніх традицій. Ми разом спробували обміркувати наші подальші дії», – сказав керівник меморіального центру.

Репресії били по Україні

Репресії 1937–38 років, як і інші їхні хвилі, болісно вдарили й по Україні.

Зокрема, в урочищі Сандармох у Карелії тоді розстріляли понад тисячу раніше ув’язнених представників української інтелігенції з так званого «соловецького етапу», серед них Миколу Зерова, Леся Курбаса, Валер’яна Підмогильного і багатьох інших.

Українська делегація вирушила на початку серпня в традиційну поїздку на Північ Росії вклонитися прахові закатованих земляків.

Цього року поїздка вперше відбувається на державному рівні: Президент своїм указом доручив цю місію Інститутові національної пам’яті.

Матеріали до теми:

• Українці й інші народи колишнього СРСР вшановують жертв сталінських репресій • Віктор Ющенко від імені Української держави засвідчує шану перед пам’яттю усіх невинних жертв Великого терору 1937–1938 років • Українці з усього світу збирали гроші на пам''ятник закатованим в''язням Соловків • Подорож українців на Соловки на початку серпня 2004 року

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG