Вода в Дніпрі цвіте
Санітарні лікарі міста у тому великої небезпеки не бачать. Кажуть, шкідливий вплив синьо-зелених водоростей на якість води ще недоведений, відтак купатись у ній – можна. Лікар санітарно-епідеміологічної служби Дніпропетровська Олени Дубровської зауважила: «Ми не рекомендуємо ковтати воду, пити цю воду, але для купання – вода придатна».
Сиру воду з Дніпра пити суворо заборонено
Що ж до придатності до пиття лікарі однозначні – сиру воду з Дніпра пити суворо заборонено. Ту що з-під крану, вже очищену водоканалом, – рекомендують вживати тільки після кип’ятіння, а ще краще – відфільтровувати. За офіційними даними, із півтисячі проб питної води – пів відсотка нестандартні за мікробіологічними показниками, кожна 15-та – за показниками мутності.
Однак у міському водоканалі переконують – справді, з появою синьо-зелених водоростей навантаження на фільтри підприємства суттєво зростає, але водорості навряд чи впливають на якість води.
Заступник директора комунального підприємства «Дніпроводоканал» Олена Шавкова з цього приводу зазначив: «Очисні споруди підприємства очищують воду до належного стандарту «вода питна». Єдине – у цей період проводиться більш інтенсивне промивання фільтрів, велика кількість водоростей. Але виникла необхідність укладення договору з науково-дослідним інститутом про вивчення впливу цвітіння синьо-зелених водоростей на якість питної води».
Науковці сумніваються у безпечності синьо-зелених водоростей
Сміття у прозорій воді - теж проблема
Проблему ж якісного очищення питної води у Дніпропетровську обіцяють вирішити. Щоправда, аж за 20 років. Саме на скільки розрахований щойно ухвалений Генеральний план розвитку міста. Один із розробників Генплану, Юрій Білокінь обіцяє: «Покриття потреби води питної якості передбачається за рахунок Дніпра з впровадженням технології високого ступеня очистки. Необхідно провести реконструкцію основних очисних споруд зі збільшенням їхньої потужності».
Поки ж очисні споруди у Дніпропетровську працюють на обладнанні кількадесятирічної давнини. Воду, фільтруючи, пропускають лише через 30 сантиметрів активованого вугілля, замість необхідних півметра. Якою вона потрапляє до споживачів, пройшовши крізь іржаві й діряві труби, можна тільки здогадуватись.