Сомбор розташований приблизно за 20 кілометрів від угорського й хорватського кордонів. До складу міського ареалу входить і чимало навколишніх хутірських поселень.
Колись австро-угорське місто, сучасний зелений Сомбор успадкував із колишньої держави строкатість населення, культуру, архітектуру, історичні будинки, а також старих візників та прекрасні зелені дерева, що їх сомборці називають «бодьоші».
1903 року засаджено 27 цих виняткових дерев, привезених із долини Міссісіпі з Америки. Сьогодні їх у Сомборі понад 18 тисяч. Інша річ, яка колись привертала особливу увагу подорожуючих – це карети. Раніше їх було багато.
Єдиний візник, який залишився у Сомборі розповів: «Нас інколи було і 70, та й більше. Усі ми отримали стоянки для карет у місті. Тут у центрі було засаджено 27 дерев, скільки тоді було і нас, візників, щоб кожен мав свій затінок, поки чекає на міських панів».
Статус вільного королівського міста за великі гроші
Важко уявити, що на місці сьогоднішніх парків і вулиць Сомбора кілька століть тому був неродючий, мочарний ґрунт, порослий очеретом. Перші сліди про існування поселення на території сьогоднішнього міста датують ХІV століттям. Серед важливих вирішальних подій у багатій історії міста слід відзначити надання йому статусу й прав вільного королівського міста австрійською імператрицею Марією Терезою.
Екскурсовод Мілорад Костич зазначає: «Сомбор 1749 року отримав статус вільного королівського міста. Але цей ранг обійшовся сомборцям у 150 тисяч форинтів, половину тодішнього сукупного майна Сомборa. Ті гроші були позичені, і це була перша «зустріч» мешканців Сомбора з розстрочками та позичками».
Унікальний сир з овечого молока
Швидко розвиваючись, Сомбор виростає у культурно-економічний центр регіону. Місто широковідоме і за продукцією унікального смачного сиру з овечого молока, що є результатом багаторічного досвіду та сприятливого клімату. Колись сомборські торговці сир продавали на усіх відомих ринках Австро-Угорщини. Таємничий рецепт, за звичай, свекруха передавала невістці. Це, звісно, було кілька десятків років тому, хоча ще можна знайти жінок, що живуть на хуторах навколо міста, які виробляють сир, як от ця жінка, яка продає свій товар на сомборському ринку: «Свекруха дала мені рецепт, як виробляти цей сир, а не рідній донці, щоб донька не віднесла рецепт у чужу хату».
Сомбор сьогодні – це сучасне місто, яке зберегло шарм минулого. Смиренна вдача й ментальність людей, характерна для рівнини, відображається у зеленій оазі дерев на вулицях міста. Вулиці часто названі такими ж приємними іменами: Вулиця спокійна, Бузкова, Вулиця білого голуба, Золота жердина, Липин холодок, Вулиця читальні. Це вулиці, на яких можна відпочити від гамору великого міста.
Колись австро-угорське місто, сучасний зелений Сомбор успадкував із колишньої держави строкатість населення, культуру, архітектуру, історичні будинки, а також старих візників та прекрасні зелені дерева, що їх сомборці називають «бодьоші».
1903 року засаджено 27 цих виняткових дерев, привезених із долини Міссісіпі з Америки. Сьогодні їх у Сомборі понад 18 тисяч. Інша річ, яка колись привертала особливу увагу подорожуючих – це карети. Раніше їх було багато.
Єдиний візник, який залишився у Сомборі розповів: «Нас інколи було і 70, та й більше. Усі ми отримали стоянки для карет у місті. Тут у центрі було засаджено 27 дерев, скільки тоді було і нас, візників, щоб кожен мав свій затінок, поки чекає на міських панів».
Статус вільного королівського міста за великі гроші
Важко уявити, що на місці сьогоднішніх парків і вулиць Сомбора кілька століть тому був неродючий, мочарний ґрунт, порослий очеретом. Перші сліди про існування поселення на території сьогоднішнього міста датують ХІV століттям. Серед важливих вирішальних подій у багатій історії міста слід відзначити надання йому статусу й прав вільного королівського міста австрійською імператрицею Марією Терезою.
Екскурсовод Мілорад Костич зазначає: «Сомбор 1749 року отримав статус вільного королівського міста. Але цей ранг обійшовся сомборцям у 150 тисяч форинтів, половину тодішнього сукупного майна Сомборa. Ті гроші були позичені, і це була перша «зустріч» мешканців Сомбора з розстрочками та позичками».
Унікальний сир з овечого молока
Швидко розвиваючись, Сомбор виростає у культурно-економічний центр регіону. Місто широковідоме і за продукцією унікального смачного сиру з овечого молока, що є результатом багаторічного досвіду та сприятливого клімату. Колись сомборські торговці сир продавали на усіх відомих ринках Австро-Угорщини. Таємничий рецепт, за звичай, свекруха передавала невістці. Це, звісно, було кілька десятків років тому, хоча ще можна знайти жінок, що живуть на хуторах навколо міста, які виробляють сир, як от ця жінка, яка продає свій товар на сомборському ринку: «Свекруха дала мені рецепт, як виробляти цей сир, а не рідній донці, щоб донька не віднесла рецепт у чужу хату».
Сомбор сьогодні – це сучасне місто, яке зберегло шарм минулого. Смиренна вдача й ментальність людей, характерна для рівнини, відображається у зеленій оазі дерев на вулицях міста. Вулиці часто названі такими ж приємними іменами: Вулиця спокійна, Бузкова, Вулиця білого голуба, Золота жердина, Липин холодок, Вулиця читальні. Це вулиці, на яких можна відпочити від гамору великого міста.