В акції протесту біля Ялтинської міськради, що розпочалася учора, зараз бере участь не більше 20 осіб, які представляють громадську організацію «Койдешлер» («Односельці»). Однак, як заявив голова «Койдешлеру» Ібраїм Воєнний, якщо міська влада не погодиться із вимогами репатріантів, то уже за два дні вони розпочнуть під стінами міськради акцію масового голодування. А вимоги уже традиційні – земля для індивідуального житла.
Ібраїм Воєнний розповідає, що 2003 року його співвітчизники, побачивши як влада масово роздає цінну південнобережну землю заїзджим, переважно – російським, товстосумам, розпочали акції протесту з вимогою надати земельні ділянки насамперед вихідцям з Великої Ялти та їхнім нащадкам. До депортації кримські татари складали у цьому регіоні до 80% населення, а зараз – лише 3%.
Саботаж місцевої влади?
Зрештою, український та кримський уряд погодилися передати Ялті землі, що перебували у державній і республіканській власності з подальшим розподіленням її серед репатріантів. Але останні, як стверджує Ібраїм Воєнний, зіштовхнулися із саботажем місцевої влади. «До того ж, земельні масиви, заплановані для передачі раніше депортованим, роздаються і продаються різним комерційним фірмам», - повідомив керівник організації «Койдешлер».
Сьогодні на прес-конференції в Сімферополі він також показав фотографії огороджених ділянок, які влада обіцяла передати раніше депортованим, але віддала іншим людям, часто не ялтинцям. На парканах – оголошення про терміновий продаж цієї землі, ціна – 18 тисяч доларів за сотку.
Однак ялтинська влада відкидає вимоги і звинувачення репатріантів. Прес-секретар Ялтинського міського голови Тетяна Агаркова каже, що вони не за адресою: «У своєму протесті кримські татари посилаються на угоду, підписану у червні 2003 року. Але з того часу міськрада виділила їм понад 30 гектарів землі, яка перебуває у власності міста. Та ж, на яку вони претендують зараз, – земля сільськогосподарського призначення або ж земля селищних рад – Лівадії, Гаспри, Фороса, до якої міська рада жодного стосункуне має», - каже прес-секретар мера Ялти. Тетяна Агаркова також заявила, що ця акція протесту може несприятливо позначитися на перебіг курортного сезону в Ялті.
Водночас, у Меджлісі повідомили, що наметове містечко перед Ялтинською міськрадою протестувальники розбили без погодження із цим представницьким органом кримськотатарського народу. Однак, там радять міській владі усе ж дослухатися до вимог репатріантів, щоб не заганяти ситуацію в глухий кут.
Ібраїм Воєнний розповідає, що 2003 року його співвітчизники, побачивши як влада масово роздає цінну південнобережну землю заїзджим, переважно – російським, товстосумам, розпочали акції протесту з вимогою надати земельні ділянки насамперед вихідцям з Великої Ялти та їхнім нащадкам. До депортації кримські татари складали у цьому регіоні до 80% населення, а зараз – лише 3%.
Саботаж місцевої влади?
Зрештою, український та кримський уряд погодилися передати Ялті землі, що перебували у державній і республіканській власності з подальшим розподіленням її серед репатріантів. Але останні, як стверджує Ібраїм Воєнний, зіштовхнулися із саботажем місцевої влади. «До того ж, земельні масиви, заплановані для передачі раніше депортованим, роздаються і продаються різним комерційним фірмам», - повідомив керівник організації «Койдешлер».
Сьогодні на прес-конференції в Сімферополі він також показав фотографії огороджених ділянок, які влада обіцяла передати раніше депортованим, але віддала іншим людям, часто не ялтинцям. На парканах – оголошення про терміновий продаж цієї землі, ціна – 18 тисяч доларів за сотку.
Однак ялтинська влада відкидає вимоги і звинувачення репатріантів. Прес-секретар Ялтинського міського голови Тетяна Агаркова каже, що вони не за адресою: «У своєму протесті кримські татари посилаються на угоду, підписану у червні 2003 року. Але з того часу міськрада виділила їм понад 30 гектарів землі, яка перебуває у власності міста. Та ж, на яку вони претендують зараз, – земля сільськогосподарського призначення або ж земля селищних рад – Лівадії, Гаспри, Фороса, до якої міська рада жодного стосункуне має», - каже прес-секретар мера Ялти. Тетяна Агаркова також заявила, що ця акція протесту може несприятливо позначитися на перебіг курортного сезону в Ялті.
Водночас, у Меджлісі повідомили, що наметове містечко перед Ялтинською міськрадою протестувальники розбили без погодження із цим представницьким органом кримськотатарського народу. Однак, там радять міській владі усе ж дослухатися до вимог репатріантів, щоб не заганяти ситуацію в глухий кут.