Доступність посилання

logo-print
05 грудня 2016, Київ 00:51

Золота рибка Середземномор’я


Наталка Кудрик Рим, 16 серпня 2007 (RadioSvoboda.Ua) – Свого часу рибна страва вважалася неабияким делікатесом. Наприклад, в Італії її споживали переважно по п’ятницях, у вільний день від жирних м’ясних продуктів. Тепер рибу їдять частіше, але водиться її дедалі менше, зокрема у Середземному морі. Щороку італієць з’їдає в середньому 21 кг риби. Науковці стверджують, що за останні 25 років вилов риби скоротився на 30%. А на 2048 рік взагалі прогнозують кінець промислового видобутку тунця, тріски та риби-меч.

Тунець
«Погляньте, яка вона славна! Просто диво, а не риба, гарна...», – гуде рибний ярмарок у Палермо. Покупці снують між прилавками у пошуку кращого товару, а вже ціну тут можна знайти на будь-який гаманець.

Професійні рибалки скаржаться: мовляв, риби ловиться дедалі менше, то ж мала би коштувати дорожче. Але оптовий склад переповнений, і сицилієць Томмазо невдоволений заробітком: «Я сподівався на вищу ціну за рибу, за тріску просять близько 50 євро за ящик, це десь 7,5 кг. Ціна так собі, я думав здати сьогодні улов по 70 євро за ящик».

Однією з причин переповнення ринку є те, що чималий відсоток продукту ловиться і продається нелегально, особливо у невеликих містах біля моря. Фахівці кажуть, що численні інспекції на морі і в торговельній мережі залишаються безпомічними у боротьбі з контрабандним промислом риби.

Ресурси моря не безмежні

Риба-меч
Безпомічним поступово стає і море, ресурси котрого не безмежні. Води Середземного моря займають площу 2,5 млн. квадратних кілометрів, довкола нього 23 країни. Кожна має свої рибальські флотилії: одні – потужні й сучасні, інші – застарілі. Але спільний інстинкт один: взяти з моря все і відразу. В Італії офіційно налічується 14 тисяч рибальських човнів і 32 тисячі рибалок. Загалом у рибній індустрії задіяні майже 80 тисяч осіб.

Щодо наслідків повального морського полювання еколог Алессандро Джанні зазначив: «Риба була спочатку у певних зонах, зокрема біля Італії, тепер же її розвелося скрізь: рибалить і Лівія, і Єгипет. І як наслідок, тунець нині не має спокійного місця для розмноження. За підсумками наукового дослідження морських ресурсів, 80% таких місць для розмноження риби, які були 20 років тому, тепер уже не існує».

Відомо, що існують міжнародні норми щодо кількості вилову риби, та навіть ліцензовані компанії подекуди перевищують ці квоти. За даними Міжнародної комісії з охорони риби тунця, цей вид виловлюють сьогодні на 60% більше дозволеного.

Штучні методи вирощування риби у морі шкодять?

Виснаженню рибних ресурсів сприяє і бум штучних методів вирощування деяких сортів риби у морі. Таким виробництвом активно займаються Іспанія, Італія, Мальта і Хорватія. Мальків у клітках підгодовують живою рибою і в досить великих кількостях. Поза тим, експедиції екологів підтверджують, що клітки або сіті для вирощування риби шкодять морській рослинності, природному корму для підводної живності.

Рибалки і підприємці нехтують подібними застереженнями, бо ж риба поки що ловиться і попит на неї великий. Італійські організації з охорони моря закликають середземноморських партнерів спільно розробити чіткіші правила використання морських ресурсів.
XS
SM
MD
LG