Доступність посилання

03 грудня 2016, Київ 17:57

Чимало казахів байдужі до суботніх виборів у нижню палату парламенту Казахстану


Василь Зілгалов Прага, 17 серпня 2007 (RadioSvoboda.Ua) – Чому близько 40% казахів байдужі до виборів 18 серпня у мажиліс – нижню палату парламенту? Мабуть, причина не в тому, що вибори призначені достроково, після прийняття нової конституції Казахстану, яка дозволяє президенту країни Нурсултану Назарбаєву балотуватися на посаду, скільки він бажає. Але влада країни перебуває під міжнародним тиском, бо в 2009 році мала б головувати в ОБСЄ, а вибори в Казахстані ще ні разу не визнавалися світом такими, що відповідають демократичним стандартам.

У четвер міжнародна організація «Вибори і демократія» вже оголосила свою заяву, у який піддає критиці закритість так званої електронної системи голосування в Казахстані. У заяві сказано, що попри нібито передову технологію підрахунку голосів і плановану видачу у суботу виборцям разом з бюлетенями електронних карток, все ж розробники електронної системи «Сайлау» не надали переконливих доказів у відповідності її демократичним стандартам. Міжнародні спостерігачі наголошують, що згадана автоматизована інформаційна система безконтрольно використовується владними органами і закрита для спостереження.

А лідер основної опозиційної партії «Ак Жол» Аліхан Байменов вважає, що вибори в Казахстані можуть бути підтасовані. Він твердить: «Гарантій того, що вибори в Казахстані будуть прозорими, немає». Байменов вважає, що вже сьогодні виконавча влада на місцях створює проблеми кандидатам у депутати і може втрутитися в підрахунок голосів.

Опитування віддають перевагу правлячій партії

Хоча окремі спостерігачі вказують, що наявність дуже щільного міжнародного контролю за казахськими виборами під егідою ОБСЄ дає опозиції шанси на повернення до законодавчого органу, де вони в 2004 році здобули лише одне місце. Але опитування віддають перевагу правлячій партії президента Назарбаєва «Нур-Отан».

Азил Абдулов, експерт з казахського центру суспільних наук про наслідки опитування його організації Радіо Свобода сказав: «Понад 40 відсотків громадян готові підтримати правлячу партію Нур-Отан, друга в опитуваннях – Соціал-демократична партія». Інші партії, на думку Абдулова, не спроможні подолати 7-відсотковий бар’єр у виборах до мажилісу, нижньої палати парламенту Казахстану. Хоча експерт додає: «Інші партії поки що не спроможні подолати цей 7-відсотковий бар’єр, за винятком партії «Ак Жол»».

Перекіс у місцевих ЗМІ на користь правлячої партії

Вже нині, як повідомляють спостерігачі, видно, що одним із частих порушень закону про вибори в Казахстані є перекіс у засобах інформації на користь правлячої партії «Нур-Отан».

Влада заборонила політичну відео-рекламу соціал-демократів, які під гаслом «Одна країна - дві долі» показували бідування в країні значної частини народу і благоденство верхів і закликали: «Прийшов час повернути країну людям». Ось що сказав на цю заборону Марат Башілов, голова президентського комітету з прав людини: «Ці відео-реклами не можна було показувати. Це руйнує соціальну гармонію і закликає до повстання, коли проголошується про повернення країни людям».

З майже дев’яти мільйонів виборців Казахстану у опитуваннях підтвердили бажання голосувати трохи більше половини. Бо, на думку багатьох експертів, чимало людей не бажають іти на дільниці, знаючи що й так більшість зі 107 місць у мажилісі отримають правлячі сили з «Нур-Отан». 98 місць будуть заповнені в суботу виборцями, а інших дев’ять – --під час голосування 20 серпня в Асамблеї народу Казахстану (консультативному органі президента Нурсултана Назарбаєва). Тоді ж оприлюднять попередні результати виборів.
XS
SM
MD
LG