Аналітик фінансової служби Дау Джоунс Тим Фалконер каже, що ринок охопила лихоманка невпевненості, і важко сказати, що буде далі. Але загальна думка така: ця криза ще не завершилася і в біржах ця непрогнозована мінливість ще потриває, каже аналітик
Глобальна економіка фунціонує на підставі впевненості інвесторів та наявності кредитів. Раптом і перша, і друга складова опинилися в дефіциті. Що сталося?
Все почалося з нерухомості
Роками на Заході кредити були дуже доступними. У Сполучених Штатах, наприклад, існувало море можливостей щодо іпотек та інших кредитів, причому під досить низькі проценти. Таким чином банки заохочували людей купувати нерухомість, взявши величезну позику. В принципі, люди не мали на це грошей, але банки їм ті гроші радо позичали. Ціна нерухомості зростала, і все більше людей брали кредити, використовуючи свою нерухому власність як заставу.
Водночас американські банки, намагаючись ще більше заробити, перетворювали ці кредити, ці позики в облігації і продавали їх новим інвесторам, а ці нові інвестори у свою чергу перелицьовували ці облігації в ще іншу фінансову креатуру, котру англійською називають деривативами — це такі собі фінансові контракти, вартість яких диктують інші складові, це може бути валюта, товари, а у цій конкретній ситуації це були іпотеки, кредити, позики.
Все було чудово, всі були задоволені, але раптом багато людей просто не могли далі сплачувати ці первісні кредити, оскільки процентна ставка значно зросла. Отож банки опинилися з кредитами, які ніхто не буде сплачувати, і з нерухомістю, яку не можна продати.. Але не лише банки мають з цього великі проблеми, а й ті, хто купив їхні облігації, і так далі....
Сьогодні у світі існує одна економіка: глобальна
Для тих, хто звик за все платити готівкою і завжди діяв у дуже конкретних економічних рамках, нинішній фінансовий світ є досить чужим, він великою мірою є віртуальним. Нині весь борг пов’язаний якимось чином. Позики стали облігаціями і власністю іншої фінансової установи в іншій країні, таким чином затягнувши іншу економіку до цієї формули. Оскільки фінансова промисловість, якщо можна так сказати, є міжнаціональною, маю на увазі, що все тут переплітається, то наслідки цього відчувають усі, як в Нью-Йорку, так і в Франкфурті, так і в Гонконгу.
Тривога в банковому секторі миттєво породила брак кредитів, банки не те що не хочуть позичати гроші клієнтам, вони бояться позичати й іншим банкам. А оскільки більшість підприємств функціонують на кредитах, це все може призвести до світового економічного сповільнення.
Гммм... не дуже втішно. Отож, що буде далі?! Ніхто не знає... Головний економіст фірми CLSA в Гонконгу Джим Волкер, чия фірма працюює здебільшого на азійських ринках, віщує чорне майбутнє. Він каже, що гряде економічний спад: «Я боюся, що в нашій глобальній економіці ми йдемо від великого піднесення до великого падіння. І регіон, який найбільше ризикує у цій ситуації, це Азія. Я думаю, що за рік економічне зростання в регіоні буже багато слабшим. Буде багато проблем для економік цього регіону, зокрема для Китаю».
Я мушу тут просто вірити в закони фізики і природи. Все, що йде вгору, мусить повернутися вниз. І навпаки. Так і буде з ринками.
Глобальна економіка фунціонує на підставі впевненості інвесторів та наявності кредитів. Раптом і перша, і друга складова опинилися в дефіциті. Що сталося?
Роками на Заході кредити були дуже доступними. У Сполучених Штатах, наприклад, існувало море можливостей щодо іпотек та інших кредитів, причому під досить низькі проценти. Таким чином банки заохочували людей купувати нерухомість, взявши величезну позику. В принципі, люди не мали на це грошей, але банки їм ті гроші радо позичали. Ціна нерухомості зростала, і все більше людей брали кредити, використовуючи свою нерухому власність як заставу.
Водночас американські банки, намагаючись ще більше заробити, перетворювали ці кредити, ці позики в облігації і продавали їх новим інвесторам, а ці нові інвестори у свою чергу перелицьовували ці облігації в ще іншу фінансову креатуру, котру англійською називають деривативами — це такі собі фінансові контракти, вартість яких диктують інші складові, це може бути валюта, товари, а у цій конкретній ситуації це були іпотеки, кредити, позики.
Все було чудово, всі були задоволені, але раптом багато людей просто не могли далі сплачувати ці первісні кредити, оскільки процентна ставка значно зросла. Отож банки опинилися з кредитами, які ніхто не буде сплачувати, і з нерухомістю, яку не можна продати.. Але не лише банки мають з цього великі проблеми, а й ті, хто купив їхні облігації, і так далі....
Сьогодні у світі існує одна економіка: глобальна
Для тих, хто звик за все платити готівкою і завжди діяв у дуже конкретних економічних рамках, нинішній фінансовий світ є досить чужим, він великою мірою є віртуальним. Нині весь борг пов’язаний якимось чином. Позики стали облігаціями і власністю іншої фінансової установи в іншій країні, таким чином затягнувши іншу економіку до цієї формули. Оскільки фінансова промисловість, якщо можна так сказати, є міжнаціональною, маю на увазі, що все тут переплітається, то наслідки цього відчувають усі, як в Нью-Йорку, так і в Франкфурті, так і в Гонконгу.
Тривога в банковому секторі миттєво породила брак кредитів, банки не те що не хочуть позичати гроші клієнтам, вони бояться позичати й іншим банкам. А оскільки більшість підприємств функціонують на кредитах, це все може призвести до світового економічного сповільнення.
Гммм... не дуже втішно. Отож, що буде далі?! Ніхто не знає... Головний економіст фірми CLSA в Гонконгу Джим Волкер, чия фірма працюює здебільшого на азійських ринках, віщує чорне майбутнє. Він каже, що гряде економічний спад: «Я боюся, що в нашій глобальній економіці ми йдемо від великого піднесення до великого падіння. І регіон, який найбільше ризикує у цій ситуації, це Азія. Я думаю, що за рік економічне зростання в регіоні буже багато слабшим. Буде багато проблем для економік цього регіону, зокрема для Китаю».
Я мушу тут просто вірити в закони фізики і природи. Все, що йде вгору, мусить повернутися вниз. І навпаки. Так і буде з ринками.