Два інших кандидати – представник партії націоналістичного руху, колишній міністр оброни Сабахаттін Чакмакоґлу та Тайфун Ічлі від маленької Демократичної лівої партії – не мають ніяких шансів на перемогу. Бо із 550 членів парламенту Партія справедливості та розвитку має 341 місце. Але й для перемоги відразу у першому турі цих голосів Ґюлеві виявилося замало. Потрібно щонайменше 367, так само, як і в другому турі. Лише у третьому турі для перемоги вистачить 267 голосів.
Ґюль обіцяє стояти на світських принципах
Тим часом Ґюль знову заявив, що зобов’язується стояти на світських принципах і бути президентом усіх турків. Та й сама біографія Ґюля свідчить про це. Народився він 29 жовтня 1950 року в місті Кайсери. Вивчав економіку в Стамбульському університеті, стажувався в Лондоні. З 1991 року викладав міжнародний менеджмент. Депутатом парламенту був з 1991 по 1995 роки. Потім працював в уряді – від міністра до прем’єра в 2002-2003 роках, коли, як прихильник європейської інтеграції Туреччини, досяг домовленості про переговори з ЄС про членство його країни в спільноті.
Відомий турецький експерт, постійний автор лондонського «Економісту» Амберін Заман в інтерв’ю Радіо Свобода, говорячи про критиків Ґюля, зазначила: «Вони мусять судити про пана Ґюля на основі його власних заслуг. Його послужний список поки що вказує, що він такий же добрий міністр закордонних справ, як будь-яка світська людина. Точніше, він навіть набагато кращий». Армія не втручатиметься?
Амберін Заман також наголошує, що армія Туреччини останнім часом не висловлювала великого бажання втручатися у ситуацію, що склалася з обранням президента.
Отож, під час третього туру виборів, 28 серпня, Туреччина, очевидно, вже матиме свого президента. Варто також нагадати, що основні політичні сили країни раніше обговорювали також можливість всенародних виборів президента Туреччини в листопаді цього року. Але для цього потрібні зміни в Конституції країни.