Доступність посилання

04 грудня 2016, Київ 14:27

Міністр закордонних справ Арсеній Яценюк про українські зовнішньополітичні амбіції, енергетичну безпеку і свої перші кроки у виборчій кампанії.


           Слухати:Щоб зберегти аудіо-файл на Ваш комп''ютер для подальшого прослуховування, слід натиснути правою кнопкою мишки на лінку "завантажити" та вибрати "Save Target As..." або "Зберегти Об''єкт Як..." та вказати місце для збереження файлу. Після завантаження відкрийте його, двічі клацнувши на ньому мишкою.

Віктор Єленський: Почнемо з останньої надзвичайної події.

Чи дійсно перешкоджало посольство України в РФ підготовці візиту Прем’єр-міністра України?



Арсеній Яценюк: Я був настільки збентежений цією інформацією (я її щойно отримав), що зразу ж задзвонив в апарат Прем’єр-міністра.

Для того, щоб з’ясувати остаточно, наскільки це відповідає дійсності, вже прийняте мною рішення щодо негайного проведення службового розслідування.

Якщо хтось думає використовувати МЗС у політичних цілях, він буде за це суворо покараний. Це не ті засоби і методи, які можуть мати місце.

Я щиро сподіваюся на те, що цього не було, але якщо буде підтверджено хоча би на одну соту, що була певна протидія керівнику виконавчої гілки влади, я буду змушений прийняти надзвичайні заходи адміністративного втручання.

Зиновій Фрис: Іншими словами, Ви не можете поки що ні підтвердити, ні спростувати цю інформацію?

Ця інформація з’явилася тільки вранці. Відразу було призначене службове розслідування. Сьогодні ввечері їде робоча група до Мокви для того, щоб з’ясувати правду. Після цього буде ухвалене об’єктивне рішення. Мені потрібна чітка і об’єктивна картина.

І після цього, незалежно від того, хто це приїхав: чи це Президент України приїхав, чи це Прем’єр-міністр приїхав, чи це міністр закордонних справ, чи будь-який чільник уряду МЗС — стосується до всіх однаково, так як МЗС не бере участі у виборчій кампанії, приймає фізична особа, але не ціле відомство. Я буду боротися з політичним волюнтаризмом у будь-якій системі державної влади.

Зиновій Фрис: Пане Яценюк, про Україну і її зовнішні зв’язки, зовнішню політику поговоримо.

Але мені чомусь цікаво Вас запитати про таке. Помаранчевий міністр у синьо-білому уряді. Я якось спеціально кинув кілька свіжих огірків до квашених і за дуже короткий термін ці огірки стали такими, як усі решта... З Вами цього не сталося в уряді Віктор Януковича?


По-перше, термін задуже короткий, а по-друге, я застосував технологію, яка називається “дипломатичний шпагат в українській зовнішній і внутрішній політиці”.

Так об’єктивно сталося, що, за українською Конституцією, міністр закордонних справ подається Президентом України на розгляд ВР. Таким чином є пряма і безпосередня залежність від глави держави і від людини, яка керує зовнішньою політикою. Проте такий міністр може бути затверджений тільки коаліцією у ВР.

Сам міністр закордонних справ не є однією скрипкою, яка може грати замість цілого оркестру. Таким чином цих п’ять місяців, а вже скоро буде шість місяців, ми прожили мирно, спокійно в так званому “дипломатичному шпагаті”.

Віктор Єленський: Пане Арсенію, якщо зняти пропагандистське нашарування і подивитися дуже тверезо, то які головні розбіжності існують між Прем’єр-міністром і Президентом у погляді на зовнішньополітичний курс України?

Думаю, що головні розбіжності в першу чергу інспіровані внутрішньою політикою і тільки після цього зовнішньою політикою. Певного протистояння, яке спровоковане неврегульованістю цілої низки законів і правовими прогалинами в українській Конституції, а точніше, фактично в протистоянні за розподіл компетенції об’єктивно зовнішня політика з’явилася як один з можливих елементів цієї боротьби.

Тому давайте краще говорити про те, що, власне, внутрішньополітичні проблеми спровокували певний дисбаланс у баченні й розумінні зовнішньої політики. І саме внутрішньополітичні причини провокували тих чи інших чільників уряду по-різному ставитися до євроатлантичних прагнень України.

Віктор Єленський: Тобто, якщо говорити простіше, то обидві ці постаті є якоюсь мірою заручниками свого, умовно кажучи, електорату?

Треба говорити не про постаті і не про особистості, а розпочинати все-таки з того, що зовнішня політика є в будь-якому випадку певною реалізацією внутрішніх політичних речей.

Якщо всередині країни немає чіткого розуміння єдності, то об’єктивно може мати негативні наслідки це і для зовнішньої політики.

Тому постаті як особистості... В них немає особистого конфлікту, це не люди, які мають особистий конфлікт, і це далеко не той рівень, де може бути особистий конфлікт. Це рівень стосунків між главою держави і главою виконавчої гілки влади. Це рівень стосунків, які вимагають чіткого розподілу, хто, де, як, чим і ким керує.

Таким чином врегулювати питання щодо державно-владних повноважень на конституційному рівні — буде найкращою відповіддю на всі внутрішньополітичні запитання.

Зиновій Фрис:

Ми абсолютно прагматично і реально підходимо до питання вступу України в ЄС.

Є дві проблеми. Перша – це європейська проблема. Європа сьогодні не може. І друга – це українська проблема. Україна сьогодні не готова до вступу. Таким чином треба тривалий час для того, щоб вирішити ці дві проблематики.

Європа тільки зараз почала рухатися в напрямку врегулювання внутрішньої кризи, яка також існувала і до сьогоднішнього дня в певній міри існує в ЄС. Виключно завдяки німецькому головуванню все-таки прийшли до рішення щодо відновлення переговорів і нормальної роботи над новою угодою ЄС.

Щодо України, то ми об’єктивно розуміємо, що нам неможливо вступити в ЄС через рік, через два чи через п’ять. Це тривалий процес. Це процес, який може розтягнутися на десятиріччя. Але це той процес і це та дорога, яку потрібно пройти.

Рік за роком, крок за кроком ми повинні впроваджувати реформи, країна повинна стати сильнішою, країна повинна стати цікавішою для ЄС. Мій лозунг: “Не проситися, а бути запрошеними!” І це в тому числі і стосується ЄС.

Зиновій Фрис: Іншими словами, жодних термінів для того, щоб вступити?

Поки що рано ставити терміни. Ми ставимо терміни для підписання нової базової угоди з ЄС. Я думаю, що за рік Україна побачить нову угоду з ЄС, що, власне кажучи, буде дорожньою картою посиленої і найбільш щільної інтеграції України з ЄС.

Віктор Єленський: Пане Арсенію, що ще залишилося зробити для СОТ? Чи можете Ви зараз назвати час, коли Україна приєднається до цієї організації?

Історія вступу до СОТ для України є дуже сумною, вона триває вже упродовж 14 років.

Як правило, кожен уряд, який приходив, декларував необхідність негайного вступу в СОТ, здавав максимальну кількість позицій у переговорному процесі, щоб якнайшвидше прискорити ухвалення тих чи інших законів і підійти найближче до вступу в СОТ, але так ніколи цього і не робив на фінальній стадії.

Тобто, всі уряди намагалися, але процес був дуже складний.

Що на сьогоднішньому етапі? На сьогоднішньому етапі як такі двосторонні переговори з усіма країнами-членами СОТ завершені. Залишився тільки Киргизстан, який має більше політичний аспект, аніж класичний економічний. І думаю, що цей аспект буде також знятий.

До саміту “Україна-ЄС” ми остаточно врегулюємо всі питання з ЄС. Там два питання залишилося по експортних митах і окремі елементи щодо енергетики.

Тому ми на фінальній стадії. І якщо дасть Бог, то до кінця року у нас є всі шанси затвердити звіт робочої групи.

Зиновій Фрис: Давно говориться про економізацію МЗС. Що тут зроблено?

Ну, економізацію зовнішньої політики за п’ять місяців важко здійснити, але розпочати це — ми вже розпочали.

Віктор Єленський: Але “Уол стріт джорнел” Ви передплатили вже?

“Файненшл таймс”.

Зиновій Фрис: Пане Яценюк, про економізацію я ще брав інтерв’ю десь кілька років тому, тобто це процес, який розпочався не з Вашим приходом до міністерства, а про це вже давно мовиться...

І, власне кажучи, якщо я не помиляюся, то перші згадки про економізацію були років так, напевне, з п’ять, а то, можливо, й сім.

Для того, щоб економізація зовнішньої політики відбулася, на моє переконання, треба відпрацьовувати “канадську модель”, коли фактично весь зовнішньоекономічний блок є під юрисдикцією МЗС.

Але поки що це передчасно говорити, тому що, можливо, буде навіть внутрішня політизація.Нехай пройдуть вибори, пройде формування нового уряду, і внутрішня структура органів виконавчої влади потребує обов’язкових змін для дійсної реальної економізації.

Одначе всі зовнішньополітичні переговори, які за останніх п’ять місяців проводилися мною як міністром закордонних справ, в першу чергу починалися з основного елементу — елементу інтересу: інтересу грошового, бізнесового, державного інтересу.

Я можу навести десятки прикладів, починаючи з Туркменістану, Афганістану, закінчуючи зустрічами з нашими європейськими партнерами, коли, власне кажучи, не забуваючи про посилений політичний діалог, ми ставимо на стіл запитання, які стосуються в першу чергу доступу до ринків, збільшення обсягів інвестицій, закриття антидемпінгових розслідувань, які відкриті стосовно українських товарів, захист українських громадян закордоном, які є також економічними посланниками України, відкриття торговельних представництв, відпрацьована нова модель роботи з Мінекономіки.

Що мені не вдалося зробити, коли я був міністром економіки в силу певних складних стосунків між Мінекономіки і МЗС. Але ми все-таки підписали новий директивний наказ для торговельно-економічних місій, провели відповідну колегію.

Тобто, зроблено багато роботи. Цей двигун запущений. Тепер треба час на те, щоб він дав результат.

Віктор Єленський: Ви, як пам’ятаємо, були, м’яко кажучи, не в захваті від газових угод січня 2006 року.

Зараз на посаді голови зовнішньополітичного відомства Вам як видаються ці угоди? І чи так само демонічно виглядає з Михайлівської площі “РосУкрЕнерго” чи ні?


Моя позиція залишається незмінною. Я, як державний чиновник, надалі буду намагатися привести ситуацію саме в правове русло.

Правове русло полягає в наступному. Між Україною і Росією є міждержавна угода, яка регулює енергетичні правовідносини. У нас рівень стосунків міждержавний, а не міжкорпоративний, тобто не між суб’єктами: НАКом, “Газпромом”, там “РосУкрЕнерго”. Для мене ці суб’єкти сьогодні абсолютно нічого не вартують.

Так, в силу різних обставин, політичних, економічних, вони знайшли шпаринку і залізли в енергетичний сектор України. Проте позиція щодо чинності міжнародно-правових угод і необхідності врегулювання двосторонніх стосунків виключно на рівні міждержавних суб’єктів і тих корпорацій, які уповноважать Україна і Росія, а це об’єктивно ВАТ “Газпром” і НАК “Нафтогаз України”, залишається незмінною.

...Я як міністр надіслав відповідну інформацію Президентові України і Прем’єр-міністрові України щодо фактичного зриву переговорного процесу. Адже за міждержавною угодою у нас вже повинен бути готовий і підписаний протокол про поставки газу на 2008 рік, чого зроблено не було тому, що ні директив немає, ні складу урядової делегації. Можливо, хтось якісь переговори проводить, але тоді такі переговори мають неофіційний характер...

Зиновій Фрис: Пане Яценюк, як вплинула політична криза в Україні на імідж України в світі?

Нерідко доводиться чути, що Заходові Україна з її кризою настільки набридла, що там просто часом воліють її не згадувати. Наскільки це правдиво?


Розпочну з того, що мої перші дні як міністра закордонних справ були пов’язані не з церемоніальними візитами, а з негайним польотом у Європу і поясненням, що в Україні нічого страшного не відбувається, тому що саме тоді Президент України підписав указ про розпуск парламенту і дострокові вибори.

Я ніколи жодного разу не сказав в Європі слово “політична криза” і знайшов дуже хорошу дефініцію, яка є...

Зиновій Фрис: Але це не означає, що її немає, пане Яценюк.

Я спробую Вас переконати, що її дійсно немає.

І знайшов таке хороше визначення, як на мене, “політична турбулентність”.

Можливо, є країни, які мають політичну стабільність. Вони розташовані трішечки північніше від нас. Там усе легко абсолютно спрогнозувати, і там є той елемент, який, вірогідно, може називатися “більш чи менш стабільним”.

Але там, де країна розвивається, там, де в країні є демократичні процеси, то це нормальне явище, коли політичні сили не можуть знайти певного консенсусу, коли політичні сили борються за місце під сонцем, коли політичні сили борються за електорат, коли вони доводять власну позицію тій чи іншій частині населення. І дострокові вибори – це абсолютно широко прийнятна форма народного волевиявлення.

Фактично близько 10 європейських країн за останні сім років мали дострокові вибори. У Канаді дострокові вибори кожних два роки. При цьому ця країна є однією з найбільш успішних у світі і належить до клубу G8.

Тому нічого страшного не відбувається і не відбулося. Це нормальний процес демократичних перетворень. Ми є перехідною демократією. У перехідній демократії обов’язково виникають у тому числі і певні політичні “распрі”, які роблять тільки одне: вони роблять великий позитив, так як вони повинні згуртувати націю, вони повинні в результаті народити політичну культуру і політичну зрілість українського суспільства.

Зиновій Фрис: Пане Яценюк, як Ви переконаєте пересічного американця, що в Україні часто замість законів діють політичні домовленості?

Пересічного американця нехай переконує американський уряд, а ми повинні займатися пересічними українцями.

Зиновій Фрис: Це так. Але американці звикли чи європейці... Це я умовно кажу, що американець, а це може бути німець, бельгієць чи англієць, коли він чує, що в Україні замість закону, Конституції в повному обсязі діють домовленості, і невідомо, коли цим домовленостям наступить кінець, вони дивуються.

Я б також дивувався, якби був американцем, тому що історія американської демократії рівно в 10 разів довша, ніж історія української демократії. Необхідний час.

Якщо в нас буде така сама тривалість сторічна тих перетворень, які були в США, то, повірте, ми будемо взірцем найбільш яскравої політичної стабільності у світі. Треба час.

Віктор Єленський: Пане Арсенію, я хочу продовжити цю тему.

Скажіть, будь ласка, які країни в Європі найменше хочуть бачити нас в ЄС? Як Ви їх переконуєте у зворотному, в тому, що без України ЄС неповний?


Якщо станеться так, що я не буду працювати міністром закордонних справ, то я обов’язково Вам назву ці країни. Але в силу того, що я зараз перебуваю на цій посаді, то це буде, м’яко кажучи, недипломатично, саме номіновувати ті країни, які по-різному ставляться до України.

Дійсно, є різний рівень підтримки євроінтеграційних прагнень України до ЄС. Але при цьому треба розуміти, що він в тому числі і нами спровокований. Чим більш потужні ми будемо, чим кращі ми будемо, тим краще ставлення буде до України. Зараз це пов’язано в тому числі і з внутрішніми процесами в ЄС.

Давайте разом працювати над планом дій над новою посиленою угодою, над зоною вільної торгівлі з ЄС, посилювати економічну інтеграцію і ставлення буде з кожним днем все краще і краще.

Віктор Єленський: Під час недавнього телемосту між Києвом і Вашингтоном посол США в Україні Тейлор сказав, що Україні треба замислитися над тим, якою буде її роль на саміті в Бухаресті, на саміті НАТО у квітні 2008 року.

Ви можете відповісти на питання про те, якою буде роль України?


Роль України в євроатлантичній інтеграції залишається незмінною. На сьогоднішній день є чинний пакет внутрішнього національного законодавства, який передбачає членство в альянсі.

Інші питання, з якими меседжами ми вийдемо до саміту в Бухаресті, то це вже буде залежати від тієї політичної конструкції, яку ми отримаємо після 30 вересня поточного року.

Віктор Єленський: Тобто, сьогодні не можна сформулювати сигнал?

Буде передчасним його формулювати. Я скажу, що він залишаться незмінним. Одначе окремі елементи цього сигналу будуть вже сформовані новим урядом і новою коаліцією.

Зиновій Фрис: Що робить Україна для того, щоб міжнародний імідж України поліпшився?

У першу чергу треба зазначити, що ті спроби, які в нас були, вони мали різний ефект: і позитивний, і негативний.

Було у свій час фінансування програми “Міжнародний імідж України”, ці кошти були відверто вкрадені з МЗС. Близько 2,5 мільйонів доларів. Це просто неймовірна сума коштів.

Віктор Єленський: Це в якому році?

Зиновій Фрис: Хто вкрав?

Ми з’ясовуємо, хто вкрав. Коли я прийшов міністром, то ще й з’ясувалося, мало того, що ці гроші вкрали, то ще й всі суди визнали, що ця крадіжка була абсолютно правомірною.

І вже тільки завдяки втручанню Вищого господарського суду всі рішення зараз скасовані і все повернено на самий низ. Таким чином фактично та бюджетна підтримка, яка планувалася на імідж, вона залишилася безрезультативною.

Але ми не склали руки і почали, мені здається, нову активну і набагато більш дієву програму, аніж це було передбачено Державним бюджетом.

Я самостійно прийняв рішення створити фонд, власний фонд “Оупен Юкрейн”, який буде займатися саме безпосередньо іміджем України. І це буде не залежати від того, чи буде посада міністра, чи не буде, це та річ, яка буде вічно, це та річ, яка буде просувати український національний інтерес за межами України.

Зиновій Фрис: І в продовження теми іміджу.

Віктор Ющенко свого часу на Майдані говорив: “Бути українцем класно, бути українцем модно”.

Сьогодні бути українцем в світі модно?


Бути українцем відповідально і складно, окрім того, що це дійсно досить класно. В силу того, що є певні тертя всередині країни.

Ми поки що перебуваємо, як на мене, на вирішальному історичному етапі, куди і як ми йдемо. І треба поставити крапку в пошукові національних ідей, тому що для мене національна ідея – це мати власну українську державу. Оце вся національна ідея.

І якщо кожен з 47 мільйонів українців буде мати в серці саме таке відкрите почуття і глибоке, в голові мати, що для того, щоб реалізувати цю національну ідею, треба тяжко працювати, то ми досягнемо великих вершин.

Віктор Єленський: Пане Арсенію, два питання від наших слухачів.

Одне – це електронний лист від слухача з Харкова.

Чи для України вступ в ЄС можливий без вступу в НАТО?


Теоретично, так. Теоретично – це два різних процеси.

Віктор Єленський: А практично?

Але глобально вони настільки пов’язані і глибоко синхронізовані, що якщо ви побачите план дій “Україна-ЄС” і Цільовий план дій “Україна-НАТО”, то вони в більшості питань збігаються.

Все, що написано в плані дій “Україна-ЄС” практично скопійовано в Цільовому плані дій “Україна-НАТО”, тому рух в ЄС означає якомога більше наближення до альянсу і навпаки.

Віктор Єленський: Але в Україні не існує такого спротиву вступу в ЄС, який існує вступу в альянс.

В альянс спротив тільки по одній причині... До речі, це я завжди розповідаю. Якщо запитати в рядового українця, який налаштований негативно на НАТО, чи ви підтримуєте вступ до НАТО, він скаже, що ні, я не підтримую вступ до НАТО. А якщо запитати, чи підтримуєте ви вступ до альянсу, то він скаже, що так, підтримую.

І тут відповідь лежить на поверхні. Абсолютно низький рівень поінформованості українців про те, що таке НАТО, і про те, що таке євроатлантична інтеграція.

Тому давайте проведемо кампанію, яка б дала об’єктивну інформацію для кожного окремо взятого українця, що таке альянс.

Ніхто не повинен втягувати Україну за вуха в будь-яку надструктуру, в тому числі і в альянс. Але при цьому треба дати можливість кожному українцю самостійно визначитися настільки, наскільки йому дозволяє цей його менталітет, ерудиція, чи це правильна організація, чи це неправильна організація.

Віктор Єленський: І друге питання від слухача з Симферополя.

Як вирішуватиме Україна проблему 2017 року, якщо росіяни триматимуть в Криму флот без юридичних підстав? Чи є план? У чому він полягає?


Україна притримується всіх своїх міжнародних зобов’язань. Нашою угодою передбачено перебування Чорноморського флоту до 2017 року. Тому я умисно прибрав всі політичні спекуляції, які стосувалися, по-перше, дострокового виведення Чорноморського флоту, по-друге, перегляду плати за перебування Чорноморського флоту. Це не передбачено угодою.

Ми — європейська держава, ми повинні відповідати по своїх зобов’язаннях.

Одначе угодою і не передбачено перебування Чорноморського флоту після 2017 року. І ми переконані в тому, що наш партнер, наш товариш і друг РФ буде також притримуватися взятих на себе зобов’язань.

Віктор Єленський: Але чи існує план, як питає наш слухач, на випадок, якщо наш друг і партнер не виведе флот?

Ми навіть не розглядаємо цю ситуацію, тому що кожен повинен виконувати взяті на себе зобов’язання.

Зиновій Фрис: Пане Яценюк, Ви знаєте, скільки українців працює закордоном?

Є різні цифри. Від 3 до 5 мільйонів.

Зиновій Фрис: Чи завжди адекватну роль відіграє ваше міністерство в долі цих людей, якщо, звичайно, є така потреба?

Скажу відверто: тільки взялися за це питання. Взялися міцно за нього.

У мене є дві мети. Перше – це захист тих трудових мігрантів, які там працюють. А друге – це їх повернення в Україну.

Власне кажучи, через фонд я хочу запустити програму “Твоя країна – Україна”, щоб максимально повернути українців назад в українську економіку. У нас жахливий дефіцит робочої сили в державі.

Зиновій Фрис: Це правда.

Недавно в Чехії я зустрів одного львів’янина, який працює кранівником, заробляє 1200 доларів. На моє запитання, чи збираєтеся Ви в Україну, він сказав: “А що мені там робити?”


В силу дуже низької поінформованості про те, що реально відбувається на ринку праці в Україні. Якщо вже сьогодні зарплати зварювальників сягають тисячі доларів, то це вже індикатор.

Зиновій Фрис: Це де такі? В Києві?

В тому числі і в Києві, зарплата професійного зварювальника вже сьогодні може сягати тисячі доларів.

Зиновій Фрис: Ну, це в Києві. У Києві я тут бачу такі оголошення, де зарплати справді високі. Але ви спробуйте знайти таку роботу в Чернівцях, у Львові чи в Чернігові.

У Чернівцях моїх, наприклад, бум будівництва.

Зиновій Фрис: Як повернути тих людей з-закордону?

Тут є два аспекти. В першу чергу це аспект економічний. В другу – це просвітницький.

Віктор Єленський: Пане Арсенію, ми, звичайно, хотіли б спитати, що Ви робили в Кременчуці? Ви там по виборчих справах?

Я, власне кажучи, вперше у своєму житті відбув в політичний тур. Постійно намагався певним чином відсторонитися від політичних подій і від політики як такої, тому що не вважаю її своєю справою. Але така сьогодні державна конструкція, що без участі в тій чи іншій політичній кампанії чи в тій чи іншій політичній силі неможливо впливати на процес.

Враження дуже різні. І в Кременчуці я був саме як кандидат у народні депутати.

Віктор Єленський: Як Ви вважаєте, цей акцент, який зробила ваша політична сила на недоторканності, виправданий з точки зору навіть політичної, сказати б, доцільності?

Зиновій Фрис: Це спрацює?

Віктор Єленський: Чи немає більше якихось, сказати б, нагальних питань?

Це один із елементів виборчої кампанії. Так, це є ключовий момент саме цієї виборчої кампанії, тому що він безпосередньо стосується народних депутатів, адже це вибори до ВР. І об’єктивно, щоб знову Президент не приймав рішення щодо розпуску парламенту, треба викорінити основну проблему, що є депутатською недоторканністю, тому що саме завдяки цьому в парламент попадають різні особи, яким там немає чого робити.

Одначе це є один з елементів.

Коли ми маємо розмови з нашими виборцями, то цей спектр дуже широкий, починаючи з проблем ЖКГ, тарифів і теплої води, закінчуючи високими технологіями, соціальним захистом і всім.

Тобто, просив би вас не концентруватися виключно на цьому. Це практичний захід, який буде зроблений зразу після виборів. Але наша програма є дуже широкою.

Віктор Єленський: Ні, на це наштовхує масованість, з якою “НУ” і “НС” говорять саме про це.

Ну, крок за кроком кампанія рухається, тому ви зараз побачили, напевне, нові білборди, де нова теза, яка називається “Закон один для всіх!”

Таким чином, це той нормальний виборчий процес і та нормальна виборча технологія, коли політична сила крок за кроком буде розкривати свої політичні пріоритети.

Зиновій Фрис: На що Ви особисто сподіваєтеся після дострокових парламентських виборів? Ви більше оптиміст чи песиміст?

Я взагалі людина всередині дуже оптимістична. І, як правило, кожен сподівається на краще. Думаю, що буде краще. Мусить бути краще.

Віктор Єленський: Наскільки затишно Ви почуваєтеся у цьому виборчому списку? Там є різні люди: там багато братів, племінників, родичів...

Ну, не так багато. І все-таки треба відверто сказати про те, що політична сила “НУ-НС” пройшла певний етап очистки. І про це треба реально говорити.

Так, цей список не може бути ідеальним, але він на тверду четвірку. Там немає одіозних особистостей і, вибачте, там питання родичів практично відсутнє. Тому список є досить комфортним, список є політично збалансованим.

І основне те, що ота наша перша п’ятірка, яка представлена у цьому списку, з одного боку, дуже різна, а з іншого боку, ми доповнюємо один одного.

І якщо ми сформуємо після виборів єдину політичну силу, то, переконаний, що така політична сила буде дуже потужною і отримає додаткову електоральну підтримку в тому числі і на інших виборах.

НА ЦЮ Ж ТЕМУ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG