Ветерани УПАБульба-Боровець пережив два табори – довоєнну Березу Картузьку і нацистський Заксенхаузен. Воюючи на два фронти – із нацистськими і більшовицькими загарбниками, він категорично заперечував проти боротьби між українцями і був противником силових розправ з польським населенням.
У Рівному досі мешкають люди, котрі знали Бульбу-Боровця. Серед них і його зв’язкова Галина Петренко-Кухарчук, яка зазначила: «Він дуже був порядний, чесний…Рідкісна людина».
Вони керувалися благородними цілями створення Української держави
Нині покійний рівненський історик професор Йосип Пацула присвятив вивченню життя і боротьби Бульби-Боровця свою наукову працю, у якій доводить, що люди, які очолювали УПА, не були бандитами всупереч радянській трактовці. Вони керувалися благородними цілями створення Української держави, а коли й спілкувалися із загарбниками, то виключно з виправданих підстав.
Йосип Пацула: «Боровець вів переговори з представниками вермахту щодо обміну курсантів німецького училища, взятих у полон, на українських патріотів, що потрапили у тюрми Рівного, Дубна, Луцька…»
Упродовж багатьох років земляки Боровця розповідали про нього з уст в уста, і тільки два роки тому 5 томів безцінних архівних документів – листування Бульби-Боровця – потрапили до рівненського архіву з Мюнхена, де він мешкав після визволення з концтабору.
Листи проливають світло на чимало вчинків і кроків легендарного повстанця, однак найбільш цінною для вивчення його біографії та ідей є його власна книга «Армія без держави», присвячена УПА. Скульптор Володимир Стасюк, приступаючи до створення монумента, спочатку взявся за цю книгу.
Володимир Стасюк: «Борючись за Українську народну Республіку, Бульба свідомо уникав боїв з українцями, зі своїм же народом, хоча йому це й нав’язувала радикальна опозиція (а воно зараз те саме відбувається практично) – то лише за цю позицію вже можна поважати цю людину, і вірити в його демократичний погляд взагалі на розвиток армії, яка, за його ідеєю, мала бути регулярною, збройними силами України».
«Ми повинні згадати своїх земляків»
Монумент скульптор Володимир Стасюк створив у вигляді трикутної скульптурної композиції. У його верхньому куті – ідея, тобто знак УНР, у двох інших – образи повстанців, спереду – постать Бульби-Боровця у формі генерал-хорунжого Поліської Січі.
Володимир Стасюк: «Ми справді хотіли сконцентруватися спочатку тільки на фігурі, але лишається борг у нащадків перед тими поліщуками. Вся авторська група переконана, що ми повинні згадати своїх земляків – і третій знак у пам’ятнику – це символ УНР – показати Українську народну Республіку як фундамент, на якому базувався порив людей Полісся. Волині до волі, до Свободи…»
Поряд зі скульптором над пам’ятником працювала ціла династія – архітектор Володимир Ткачук із дружиною й синами. Буквально за півроку Рівненщина відзначатиме 100-річний ювілей видатного земляка Тараса Бульби-Боровця. Однак чи з’явиться монумент саме до ювілею – ще невідомо, адже коштів на його спорудження наразі бракує.