Злочинців, які вбили оглядача російської «Новой газеты» Анни Політковської,підозрюють у причетності до двох нерозкритих убивств у Латвії. Про це повідомляє латвійська газета «Дієна». Міністр внутрішніх справ ЛР Івар Годманіс зазначив, що латвійські правоохоронні органи мають намір звернутися до російських колег з проханням надати необхідну інформацію.
Росія повідомила про арешт безпосередніх організаторів та виконавців убивства відомої російської журналістки, серед яких є колишні співробітники міністерства внутрішніх справ та Федеральної служби безпеки Росії. Бандитське угруповання здійснювало злочини також на території Латвії і України.
Справедливість із запізненням на 60 років?
Проти першого естонського Героя Радянського Союзу Арнольда Мері, родича екс-президента Естонії Леннарда Мері, висунуті звинувачення у ґеноциді. Місцеве видання «Постімеес» інформує, що у 1949 році Арнольд Мері брав участь у підготовці березневих депортацій, а також керував депортацією на острові Хійумаа, в результаті якої понад 250 естонців відправили до Сибіру.
Загалом у перебігу березневих депортацій 25-27 березня 1949 року в Естонії було репресовано понад 20 тисяч осіб, з яких у Сибіру загинули майже 3 тисячі. Передбачається, що на суді проти Арнольда Мері свідчитимуть понад 80 осіб. Видання інформує, що на захист колишнього члена комуністичної партії Естонії Арнольда Мері виступив прес-секретар президента РФ пан Пєсков.
Нова атомна електростанція в Литві
Литовська газета «Лієтувос рітас» інформує, що головною темою сьогоднішніх переговорів у Варшаві президентів Литви та Польщі стане обговорення проекту будівництва атомної електростанції на литовській території. Латвія і Естонія на цей раз лише спостерігатимуть за переговорами. Розробка міжнародного проекту будівництва нової Інгалінської АЕС, започаткованого Литвою, Латвією та Естонією, до якого потім приєдналася і Польща, гальмується неузгодженістю між сторонами. Варшаву не влаштовує те, що Вільнюс має намір отримати 34% акцій майбутньої АЕС, відповідно інші учасники матимуть по 22%. Польща хотіла б отримати третину акцій, їй також не до вподоби можлива співучасть України в проекті будівництва нової Інгалінської АЕС. Згадане питання обговорювалось під час зустрічі в Криму президентів Литви та України Валдаса Адамкуса та Віктора Ющенка. Видання повідомляє, що Латвія та Естонія позицію Польщі вважають неприйнятною. Міністр закордонних справ ЛР Атіс Пабріс навіть запропонував замість Польщі запросити до участі в проекті іншу країну. Між тим, питання енергетичного забезпечення стає дедалі важливішим для країн Балтії. Особливої гостроти воно набуде після закриття у 2009 році старого блоку Інгалінської АЕС у Литві, як цього вимагає директива ЄС.
Росія повідомила про арешт безпосередніх організаторів та виконавців убивства відомої російської журналістки, серед яких є колишні співробітники міністерства внутрішніх справ та Федеральної служби безпеки Росії. Бандитське угруповання здійснювало злочини також на території Латвії і України.
Справедливість із запізненням на 60 років?
Проти першого естонського Героя Радянського Союзу Арнольда Мері, родича екс-президента Естонії Леннарда Мері, висунуті звинувачення у ґеноциді. Місцеве видання «Постімеес» інформує, що у 1949 році Арнольд Мері брав участь у підготовці березневих депортацій, а також керував депортацією на острові Хійумаа, в результаті якої понад 250 естонців відправили до Сибіру.
Загалом у перебігу березневих депортацій 25-27 березня 1949 року в Естонії було репресовано понад 20 тисяч осіб, з яких у Сибіру загинули майже 3 тисячі. Передбачається, що на суді проти Арнольда Мері свідчитимуть понад 80 осіб. Видання інформує, що на захист колишнього члена комуністичної партії Естонії Арнольда Мері виступив прес-секретар президента РФ пан Пєсков.
Нова атомна електростанція в Литві
Литовська газета «Лієтувос рітас» інформує, що головною темою сьогоднішніх переговорів у Варшаві президентів Литви та Польщі стане обговорення проекту будівництва атомної електростанції на литовській території. Латвія і Естонія на цей раз лише спостерігатимуть за переговорами. Розробка міжнародного проекту будівництва нової Інгалінської АЕС, започаткованого Литвою, Латвією та Естонією, до якого потім приєдналася і Польща, гальмується неузгодженістю між сторонами. Варшаву не влаштовує те, що Вільнюс має намір отримати 34% акцій майбутньої АЕС, відповідно інші учасники матимуть по 22%. Польща хотіла б отримати третину акцій, їй також не до вподоби можлива співучасть України в проекті будівництва нової Інгалінської АЕС. Згадане питання обговорювалось під час зустрічі в Криму президентів Литви та України Валдаса Адамкуса та Віктора Ющенка. Видання повідомляє, що Латвія та Естонія позицію Польщі вважають неприйнятною. Міністр закордонних справ ЛР Атіс Пабріс навіть запропонував замість Польщі запросити до участі в проекті іншу країну. Між тим, питання енергетичного забезпечення стає дедалі важливішим для країн Балтії. Особливої гостроти воно набуде після закриття у 2009 році старого блоку Інгалінської АЕС у Литві, як цього вимагає директива ЄС.