Абдула Ґюль
Абдула Ґюль став першим президентом секулярної турецької держави, який відкрито говорить про свої ісламські переконання. Німеччина з її величезною турецькою громадою поки що утримується від якихось однозначних оцінок. Головний лейтмотив заяв, які пролунали досі: Гюлю слід надати шанс, а вже потім критикувати або хвалити його.
В інтерв’ю радіостанції Deutschlandfunk німецький політик з Баварії Інго Фрідріх, який нині входить до складу президії Європарламенту, заявив, що Європейський Союз повинен придивитися до того, чи й надалі в Туреччині зберігатиметься чітка межа між державою й релігією. Фрідріх порадив прислухатися до критичних застережень з боку турецьких військових, але водночас він зауважив, що не бачить загрози путчу в країні.
Поєднання Ісламу з світською державою
Екін Деліґьоз
Депутат німецького Бундестаґу, представниця партії «Союз-90/Зелені» Екін Деліґьоз вважає, що нині Туреччина опинилася на роздоріжжі. З одного боку, в країні можна побачити певні ознаки ісламізації, з іншого – прагнення зблизитися із Заходом. Постала необхідність поєднати іслам із секулярним розумінням держави, але це всеодно, що змішати воду з олією. Як не колоти, нічого не вийде, каже Екін Деліґьоз. «Водночас, як би це парадоксально не звучало, партія Абдули Ґюля вважається своєрідним гарантом приєднання Туреччини до ЄС, а також внутрішньої стабільності», - зауважила вона. Депутатка Екін Деліґьоз має турецьких батьків. З восьми років вона живе в Німеччині.
Німецький ліберал Александер Ламбсдорф переконаний, що нині не варто драматизувати ситуацію. Згідно з його спостереженнями, Ґюль хоча й дотримується ісламських традицій, але його партія проводить помірковану політику.
