Вільнюські візерунки князів Острозьких

Вузькими вуличками старого міста у Вільнюсі блукають численні туристи і теплі серпневі вітри. Вітрини, вікна і мансардні віконечка у середньовічних будівлях Вільнюса ніби зберігають якісь давні таємниці. Кав’ярні і ресторанчики звабливо посміхаються туристам, запрошуючи поласувати грибним супом, підсмаженими хлібцями і солодощами. Литовці стверджують, що грибний суп їм привезли у шістнадцятому столітті князі Острозькі. Вони ж збудували у Вільнюсі кілька храмів для православної громади і школи для бідних.

Взагалі, як стверджують історики, князі Острозькі зробили чималий внесок у розбудову Великого Литовського князівства. Особливу роль відіграв Костянтин Острозький, Гетьман Український та Литовський, староста вінницький і брацлавський, знаний полководець, державний діяч і меценат.

Він виділив чималі кошти на побудову храму Святої Трійці, поруч з якою розташувався василіанський монастир. Ці будівлі люблять фотографувати туристи, адже у них змішано готику, бароко і візантійський архітектурний стилі.

У Церкві Святої Трійці правлять українською

Секретар василіанської громади, історик Василь Капкан розповідає, що в ті віки на території Великого Литовського князівства були дуже толерантні стосунки, існували різні релігії та культури. Ставши литовським князем Костянтин Острозький, проявив свої здібності як полководець, і отримав посади каштелян віленський та воєвода тракайський. І великий гетьман литовський.

У 1513 році на чолі війська князівства князь Острозький здобув перемогу над московським військом під Оршею. Роком пізніше, на знак подяки за перемогу, він будує дві церкви у Вільнюсі. Перша – це мурована церква Пресвятої Трійці, із дзвіницею. Ця церква збереглася до нашого часу, і саме у ній до цього дня лунають богослужіння українською мовою.

Інша церква, збудована на кошти князя Острозького — храм Святого Миколая Чудотворця,вона досі зберігається у гарному стані. Родина князів Острозьких також фінансувала побудову корпусів Вільнюського університету, в яких і нині навчаються студенти.

Тож, якщо хтось блукатиме увечері вуличками старого Вільнюса і відчує раптом, як з дворику василіанського монастиря чи з університетського подвір’я війнув сильний порив вітру, не треба дивуватись або лякатись: це дух Костянтина Острозького гуляє кам’яницями литовської столиці, до побудови яких він спричинився за свого земного життя.