Ужгородка Олеся розповідає про майже аналогічний випадок з близьким товаришем, який нещодавно повернувся з Тунісу, де проводив відпустку. Він також захворів малярією.
Малярію привозять з екзотичних країв
Закарпатські санепідеміологи кажуть, до 1960 року кількість хворих на малярію в Закарпатті сягала тисячі випадків щороку. Але після того, як у всій Європі провели широкомасштабну акцію щеплення, недуга відступила. Вкотре вона прийшла в Україну і Закарпаття під час війни в Афганістані, коли хворобу завозили українські військові. Тоді недугу також ліквідували, бо військових легко контролювати.
І лише протягом останніх років ситуація знову стала потенційно загрозливою. Завідувачка паразитологічним відділенням Закарпатської обласної санепідеміологічної станції Галина Ситник каже, що ситуацію ускладнює рух нелегальних мігрантів та туристичні поїздки мешканців Закарпаття в ендемічні території.
Спеціалісти кажуть, ще один шлях малярії на Закарпаття — це заробітчани. Вони завозять хворобу із багатьох країн. А ще небезпечною щодо малярії територією визнали Підмосков’я, де працює багато закарпатців. Та й саме Закарпаття сприятливе для поширення хвороби: в області сприятливий клімат для комарів, рясні опади, велика кількість теплих днів та безліч занедбаних водойм.
Галина Ситник закликає звертати увагу на клінічні прояви малярії:температура, лихоманка, сильне потовиділення.
Правда,лікарі кажуть, цього року в Закарпатті ще не зафіксовано жодного випадку малярії, і не можуть з цього факту натішитися.