Доступність посилання

11 грудня 2016, Київ 14:38

Світові запаси хліба найнижчі за останні чверть століття. Вільний ринок проти російського «Газпрому». Україна між двома світами (європейська преса)


Василь Зілгалов Прага, 3 вересня 2007 (RadioSvoboda.Ua) – Європейська преса пише про значне зростання світових цін на пшеницю і вагомий внесок у це України, шостого за величиною світового експортера зерна пшениці. Чимало впливових видань продовжують інформувати про плановані Єврокомісією заходи стосовно ресурсного націоналіста – російського «Газпрому». Відомі експерти вважають, що Україна поки-що застрягла між світами.


Мало пшениці цьогороку...

Впливова «Файненшел Таймс» пише, що слідом за Україною та Індонезією, Росія, яка є п’ятим за величиною експортером пшениці, також хоче запровадити обмеження на експорт цього зерна. Газета інформує, що у найближчі два тижні Росія оголосить або про часткову заборону на експорт пшениці, або ж введе високе експортне мито на це зерно. «Файненшел Таймс» нагадує, що в червні Україна запровадила заборонні тарифи на вивезення пшениці. Всі згадані країни бояться зростання внутрішніх цін на хліб, а також інфляції.

«Файненшел Таймс» також інформує, що заборонні заходи на пшеничний експорт у багатьох країнах-експортерах викликали паніку на світових зернових біржах. Так, на нещодавніх торгах в Чікаґо ціна на пшеницю підскочила до рекордної межі - 8 доларів за бушель. В Парижі ціна за тонну продовольчої пшениці піднялась до рекордних 272 доларів США. А несприятливі погодні умови в Європі, Канаді та Австралії призвели не лише до скорочення видів на врожаї пшениці, але й до найнижчих за останні чверть століття запасів цього зерна.

Чи буде «Газпром» грати за європейськими правилами?

Та ж «Файненшел Таймс» публікує думку одного із впливових економістів ЄС, Катінки Береш, яка критикує майбутні заходи Єврокомісії щодо «розукрупнення» в енергетиці ЄС. Цей економіст стверджує на сторінках впливового часопису, що «ми однаково занепокоєні як політичними махінаціями Кремля, так і недостатніми капіталовкладеннями «Газпрому». Але обмеження російських інвестицій в Європі (в результаті «розукрупнення») не допоможе вирішити ані першу, ані другу проблему», – вважає Катінка Береш. Цей економічний аналітик вважає, що намагання ЄС змусити Росію діяти за принципом взаємності: якщо Європа допускає російські компанії до ЄС, то Росія має так само допускати до своїх енергетичних джерел західноєвропейські, може порушити принцип вільного ринку.

Адже йдеться по дискримінацію на національній основі та тиск на європейський приватний бізнес. Катінка Береш, тим не менш, вважає, що все ж необхідно змусити «Газпром» «грати за європейськими правилами» і європейці мусять підтримати плани Єврокомісії щодо «розукрупнення» в енергетиці ЄС, коли одній і тій же компанії заборонятиметься займатися транспортуванням, добуванням і продажем енергоресурсів. «Файненшел Таймс» також інформує, що проект нового закону Єврокомісії буде оприлюднений 19 вересня.

Україна між двома світами

Відомий польський економічний експерт Даріуш Росаті у своєму інтерв’ю в польській газеті «Жечпосполіта» відзначає наростання прірви між Сходом і Заходом і що «східний кордон Польщі – це кордон між двома світами – парламентсько-кабінетною і президентсько-олігархічною системою, між економікою вільного ринку і економікою постійного втручання держави». Даріуш Росаті вказує на те, що на Сході, в країнах колишнього СРСР, «демократія асоціюється з анархією, а вільна ринкова економіка – із збагаченням олігархів». Цей польський експерт також додає, що «Україна ж являє собою щось середнє – шкода, що Євросоюз не дає їй поки що жодного шансу на вступ у свої лави».
XS
SM
MD
LG