Доступність посилання

03 грудня 2016, Київ 17:56

Закарпаття: як виживають за мінімальну зарплату і чому на неї погоджуються?


Надія Петрів Ужгород, 5 вересня 2007 (RadioSvoboda.Ua) - Майже половина суб’єктів господарювання у Закарпатській області виплачують своїм працівникам мінімальну, або ще й нижчу за неї заробітну плату. Чому люди погоджуються на таку низьку оплату своєї праці, як виживають за неї і чи не є це свідченням тінізації доходів?


Що може купити людина за 440 гривень? За нинішніх цін це недороге пальто. Або дві-три пари штанів. Або чотири не дуже якісні кофтинки. Або пару більш-менш хорошого взуття. А якщо ці гроші потрібно розділити на місяць і на їжу, і на комунальні послуги, і на одяг, і на ліки? Чи це реально? Це нонсенс, такого не може бути.

Але саме такі, а то ще менші зарплати платять своїм працівникам майже половина суб’єктів господарювання в Закарпатті. Таку цифру назвав начальник Головного фінансового управління в Закарпатській області Петро Лазар. «На жаль, сьогодні в Закарпатті близько 15 % зареєстрованих суб’єктів господарювання платять заробітну плату меншу, за мінімальну, ще близько 33 % виплачують мінімальну заробітну плату».

Одне офіційно, друге в конверті

Головний фінансист каже, є лише одне пояснення того, чому людям платять таку низьку заробітну плату. «Це говорить про те, що частина заробітної плати у нас знаходиться «в тіні», виплачують її в конвертах і це, звичайно ж, не є добре».

Закарпатські соціологи певною мірою опонують такому твердженню. Вони кажуть, у гірських селах, де немає виробництв, для людей і 440 гривень – великі гроші.

Мінімальна зарплата – це досить корисний механізм регулювання зарплат, особливо в тих селах, де люди не мають великого вибору роботи, каже соціолог Каже Дмитро Вальо. «У гірських місцевостях є якась мінімальна кількість роботи, люди проживають за рахунок власного виробництва на городах, а сплачувати за електроенергію, комунальні послуги, газ їм все одно необхідно. Для того, щоб можна було бодай якось сплачувати ці послуги, важливо, щоб та робота, яка є в гірських селах, оплачувалася бодай в цих мінімальних межах».

А 29-річна ужгородка Світлана працює за мінімальну заробітну плату вже другий рік. Каже, такий контракт. «Я отримую зараз мінімальну заробітну плату, а іншу частину зарплати я отримую з «чорної» каси.

Місцева влада каже, уряд повинен і підвищувати мінімальну заробітну плату, і боротися з тим, аби зарплати виплачували не в конвертах. А поки нічого подібного не спостерігається, місцеві чиновники сподіваються, що ситуацію по зарплатах врятують інвестори, що масово приходять в область: іноземці пропонують хороші зарплати, умови праці, і, як результат, уже сьогодні у багатьох районах Закарпаття попит на робочу силу перевищує пропозицію.
XS
SM
MD
LG