Луганські журналісти до піклування з боку МВС ставляться скептично

Керівникові корпункту телекомпанії НТН Євгену Соломину зателефонували з прес-служби обласного управління МВС та сповістили: тепер за ним закріплений персональний міліціонер. Каже Євген Соломін:

«Дивна дуже ситуація. Я такий самий громадянин, як і решта ті, хто ходять вулицями Луганська. Чому для мене встановлені якісь особливі привілеї з боку міліції, я, чесно кажучи, не розумію».

На думку Соломіна, було б краще, якби міліція просто давала вчасно потрібну журналістам інформацію. А з цим, за його словами, – проблема.

Кореспондента «Комсомольської правди» в Україні» Юрія Ткаченка ця новина здивувала. Розповідає Юрій Ткаченко:

«Останні кілька років куратори і так були. Були закріплені міліцейські чиновники, які шефствували над газетою. В принципі, до них можна було звернутись, якщо виникали будь-які проблеми. За «Комсомолкою», здається, був закріплений Широкий. Це кримінальний відділ із справ неповнолітніх».

Оглядач газети «Жизнь Луганска» Юрій Чепурнов пов’язує закріплення правоохоронця, каже – це щось на кшталт фуршетів на зустрічах з політиками:

«Я сиджу в «Жизні Луганска», часом ходжу оцими темними завулками. Що мені той Петренко чи Сидоренко? Якщо я комусь потрібен, яка-небудь людина підійде – і ножичком чи ще якось… І що Петренко? Він з тобою буде спати чи ходити разом? Смішно взагалі, так?».

Натомість начальник центру зв’язків із громадськістю УМВС в Луганській області Тетяна Погукай вважає, що постійний контакт з конкретною людиною, яка до того ж обіймає високу посаду – піде на користь.

«Це не на період виборчої кампанії, це на постійних засадах. Вони мають здзвонитись, обмінятись мобільними телефонами. За кожним закріплені люди нормальні, гідні, з нормальними погонами і з головою на плечах – це найголовніше».

Серед можливих консультацій Тетяна Погукай називає питання про отримання пневматичної зброї. Згідно закону, журналісти мають право володіти нею. Як отримати дозвіл, збирається перш за все запитати у «куратора» редактор «Реальної газети "Іжиця"» Андрій Діхтяренко:

«Місто Луганськ подекуди мало цивілізоване. І людині розумній та інтелектуальній було б непогано мати зброю. Тим більш наразі – передвиборний момент, коли гострість матеріалів підвищується автоматично. Тому можуть виникати різні ситуації».

Якщо «куратори» існували й раніше, більшість журналістів про це навіть не чули. Тому офіціальне сповіщення про янголів-охоронців у погонах насправді піде на користь. Однак у жодного з опитаних Радіо Свобода журналістів доки не виникало необхідності звертатись за захистом під час виконання професійних обов’язків.