Доступність посилання

04 грудня 2016, Київ 06:13

Який податок потрібен Україні?


           Слухати:Щоб зберегти аудіо-файл на Ваш комп''ютер для подальшого прослуховування, слід натиснути правою кнопкою мишки на лінку "завантажити" та вибрати "Save Target As..." або "Зберегти Об''єкт Як..." та вказати місце для збереження файлу. Після завантаження відкрийте його, двічі клацнувши на ньому мишкою.

Ведучий: Віталій Портніков
Гості Свободи: провідний експерт центру імені Разумкова Костянтин Кузнєцов; екс-міністр економіки, лідер партії «Реформи і Порядок» кандидат у депутати від блоку Юлії Тимошенко Віктор Пинзеник.

Віталій Портников: Як ви взагалі бачите майбутнє українсько-російських взаємин саме з точки зору програм економічних українських партій?

Чи можна сказати, що хтось перед цими виборами пропонує якийсь вихід економічний з цієї ситуації енергетичних взаємин з Росією, які, можна сказати, зараз відзначають те, що відбувається в нашій економіці так чи інакше?


Віктор Пинзеник: Очевидно, що є рішення в цій сфері, які треба приймати. Деякі не є несподіваними. Себто логіка підштовхує.

Наприклад, в газовій сфері це довготривалі стосунки між тими сторонами, які, з одного боку, мають газ, а з другого боку, забезпечують транзит. Бо не може стосунки з компанією Україна, наприклад, мати, яка не має власного газу, і які роблять завжди ризикований і підвішують країну, 47 мільйонів громадян України.

Тобто, формат стосунків має перевестися у площину стосунків міждержавних, включаючи партнерів, які, з одного боку, поставляють газ, РАТ “Газпром”, з іншого боку, забезпечують транзит, (слово незрозуміле) “Газпром”.

Ви можете збоку подивитися, чи був в Україні взагалі якийсь уряд, який мав би особливу якусь опцію оцих взаємин енергетичних, яка давала б сподівання на вихід з ситуації...

Костянтин Кузнєцов, Віктор Пинзеник
Костянтин Кузнєцов: Я сказав би так, що газова чи енергетична тема є дуже гострими.

Якщо Ви кажете про те, щоб подивитися трошки з боку, то я хотів би нагадати про те, що є якісь заяви дуже високих посадовців з боку РФ. Якщо ми поглянемо в практичну площину, то ми побачимо... Наприклад, була така угода так звана Ашхабадська, яка забезпечувала коопераційну співпрацю між галузями промисловості економіки України та Росії.

Але в односторонньому порядку у травні 2006 року Росія скасовує цей механізм, який звільняв від оподаткування акцизом та ПДВ ту продукцію, яка була важлива для українських підприємств.

Ось вам декларація і те, що насправді ми бачимо в практичній площині.

Тут, може, є проста відповідь, що фактично ці газові взаємини рівно так пішли, м’яко кажучи, в офшори і всі інші економічні взаємини в Україні.

Віктор Пинзеник: Мабуть, це єдина сфера, де треба нам на державному рівні вийти на домовленості, обов’язково дійти.

Різним силам політичним?


Віктор Пинзеник: Ні, я маю на увазі українську і російську сторони.

В інших сферах тільки зрозумілі правила гри. Приватний сектор без нас знайде спільну мову і самі знайдуть співпрацю.

А це дуже вразливо, тому що ми постійно в очікуванні сюрпризів і по ціні. Але і не легше і російській стороні, тому що Росію теж можуть очікувати сюрпризи.

Тому Україна мусить вийти з тих ганебних домовленостей через компанію “РосУкрЕнерго”, яка не має власного газу, вийти на двосторонні стосунки.

В нас є природні умови для нормального діалогу. Потрібно тільки ніколи не забувати, що ти відстоюєш інтереси своїх 47 мільйонів громадян, бути відповідальними.

Росія має газ, але не може його продати. Ми не маємо газу, але маємо ту унікальну річ, яка дозволяє забезпечити транзит російського газу. Це підстави для рівноправних стосунків.

Наскільки взагалі ця схема може бути реалістичною?

Ми весь час пропонуємо таку схему, і весь час Росії вдається якось об’їхати всю цю проблему, знаєте, по боковій.


Костянтин Кузнєцов: Я хотів би знову ж таки трошки збоку дати коментар.

Давайте поглянемо на рівень корупції, який існує сьогодні як в Росії, так і в Україні. Ми сьогодні посідаємо з 157 країн 111 місце.

Подивіться на структуру інвестицій. Хто в нас є найбільш високий чи впливовіийінвестор? Це Кіпр, Швейцарія, Британські острови...

Тобто, якщо ви піднімали питання про офшорну складову у газових відносинах, фінансові розрахунки в цих операціях, то треба і з цієї площини дивитися.

Про Кіпр... Я гадаю, що ми ще повернемося. Це окреме питання взагалі.

А чому Кіпр – це окреме питання?

Костянтин Кузнєцов: Якщо уряд сьогодні декларує питання закрити бюджетні діри, через які є відтік українського капіталу, то ми буквально в двох словах скажемо, що українсько-кіпрська угода – це угода, яка є наслідком ще радянської зовнішньоекономічної політики.

Всі країни, які мають суттєві (та ж Росія) відносини з Кіпром, вже уклали нові двосторонні угоди. А ми ще користуємося цією угодою, в якій застосовані нульові ставки по податках.

Давайте подивимося. За роки незалежності з Кіпру прийшло 4 130 мільйонів доларів.

Це Кіпр так інвестує нашу країну?

Костянтин Кузнєцов: Друге місце після Німеччини.

Віктор Пинзеник: Ну це не Кіпр. Всі прекрасно розуміють. Але справді це офшор.

Але чому я повернуся до тих офшорів? Трагедія країни... Вона всередині країни мала офшори. Офшори – це вільні економічні зони, території пріоритетного розвитку... Весь світ шукає способи, як закривати дірки-офшори, а тут всередині України натворили офшори і вся країна в суцільних дірках.

Ми основну частину цих офшорів вирішили, я думаю, що вирішимо і проблему Кіпру, бо це справді дірка. Я знаю деякі компанії, як вони не платять податки, уникаючи оподаткування, а потім ці гроші повертаються у вигляді інвестицій.

Костянтин Кузнєцов: Те, що сказав пан Пинзеник про внутрішні офшори, то я б це зв’язав у єдину систему офшорну. Зовнішній - через Кіпр і система так званих офшорів в Україні – це ланки одного ланцюга.

НА ЦЮ Ж ТЕМУ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG