Доступність посилання

04 грудня 2016, Київ 00:08

Зловживання на виборах до Галицького Крайового Сейму 100 років тому


Віталій Пономарьов Київ, 14 вересеня 2007 року (RadioSvoboda.Ua) – Деякі українські політики переконують нас, що виборчі зловживання їхніх політичних конкурентів є чимось небаченим та нечуваним в історії. Насправді ж до подібних зловживань політики вдавалися вже 100 років тому під час виборів до Галицького Крайового Сейму, що засідав у Львові.

Коли на початку кожної каденції Галицького Крайового Сейму щойно обрані посли (тобто, депутати) затверджували повноваження своїх колег, багатьох із них звинувачували у виборчих зловживаннях. Найчастіше польські посли закидали українським депутатам залучення греко-католицьких священиків до передвиборчої агітації серед парафіян. Із цієї причини 1870 року польська більшість Сейму не затвердила депутатські повноваження греко-католицького священика Йосипа Яюса, обраного у виборчому окрузі Белз - Угнів - Сокаль.

Чиновники засекречували час голосування і підкуповували виборців

Найбільше до порушень вдавалася місцева влада. Щоб не допустити до виборів небажану частину електорату, чиновники засекречували час голосування або викрадали посвідчення виборців. Агітація за потрібного владі кандидата нерідко супроводжувалася пригощанням виборців горілкою та закускою, тож, за підрахунками одного селянина, на всіх виборців було потрібно 70 кілометрів ковбаси. Чиновники не гребували і підкупом виборців, так що, наприклад, 1889 року один голос коштував від 1 до 100 злотих.

Директор гімназії забезпечував належне голосування вчителів

Перед першими виборами 1861 року австрійський намісник Галичини інструктував керівників державних установ, за яких саме кандидатів мають голосувати їхні підлеглі. Відтак, директор гімназії забезпечував належне голосування вчителів і міг відмовити вчителю-кандидату у наданні відпустки для поїздки у виборчий округ, як це сталося з викладачем Львівської академічної гімназії Юліаном Романчуком.

Особливо багатою на зловживання була виборча кампанія 1908 року. Тоді на мітингу у селі Коропці поліція вбила селянина Марка Каганця, а студент Мирослав Січинський за фальсифікацію виборів застрелив у Львові австрійського намісника Галичини Анджея Потоцького.
XS
SM
MD
LG