Апарат вивів у космос ракетоносій японського виробництва H-2A, який стартував сьогодні о пів на четверту за київським часом з острова Танегасіма у Тихому океані. Апарат «Кагуя» відокремився від ракетоносія через 45 хвилин після запуску і зробив 2 обороти навколо Землі, перш ніж попрямувати до Місяця. Поруч із найсучаснішою технікою на його борту до орбіти прямують надії японських вчених. З кінця 90-х років їхній бойовий дух значно впав через три невдалі космічні місії, а запуск «Кагуя» мав відбутись ще 4 роки тому.
Японія матиме неабиякий зиск від космічної місії
Успішна місія буде для Японії надзвичайно корисною, заявив Радіо Свобода головний редактор впливового американського наукового журналу «Aviation Week and Space Technology» Крейг Ковальт, перебуваючи на Мисі Канаверал (штат Флорида).
Крейг Ковальт: «Це матиме політичний зиск, оскільки продемонструє перевагу Японії над Китаєм в азійсько-тихоокеанському регіоні, якщо мова йде про космічні операції. Це матиме також технологічний зиск, бо цей апарат є одним із найбільш технологічно прогресивних некерованих людиною космічних апаратів, які будь-коли скеровували до Місяця – думаю, навіть найбільш прогресивним».
«В американців та СРСР ніколи не було таких можливостей»
Опинившись на орбіті Місяця, апарат вивільнить два маленькі супутники, які робитимуть наукові вимірювання впродовж року – доки в них не закінчиться паливо.
За словами Ковальта, науковий аспект місії «Кагуя» – або, як його ще називають, «Селени», – полягає у найбільш передовому дослідженні, яке колись здійснювали на Місяці.
Крейг Ковальт: «Насправді в американців та СРСР ніколи не було таких можливостей з дослідження Місяця, які має японський апарат Селена. Він допоможе науці просунутись у вивченні такого небесного тіла у сонячній системі, як Місяць. Селена має значно кращу вимірювальну апаратуру, ніж будь-який апарат, який скеровували США. Він оперує різними частотами, тому, можна сказати, це дійсно прорив у науці».
Не лише гордість Японії як провідної технологічної держави стоїть на кону – у грі також геополітичні питання, пояснює Крейг Ковальт: «Між Китаєм, Індією та Японією існує «космічна гонитва». Влада жодної з цих країн не визнає, але для стороннього спостерігача немає сумнівів, що ці три держави змагаються одна з одною. І не лише за право похизуватись у галузі науки – це природно для світу науки і технологій, – але й за шматочок у серцях і розумах мешканців азійсько-тихоокеанського регіону».
Наразі у цих перегонах переконливе лідерство утримує Китай, який за рік здійснив два успішні запуски космічних човнів із людьми на борту. До того ж, ще цього року країна планує вивести свій апарат на орбіту Місяця – у рамках програми з висадки людини на супутник Землі до 2024 року.
Космічні проекти Японії та Китаю на наступний рік вражають
Якщо китайським астронавтам справді вдасться здійснити свої амбітні наміри, вони можуть виявити на Місяці натовп: американська космічна агенція НАСА планує висадку до 2018, Індія та Росія – до 2020, а Японія – до 2025 року. Тим часом, перспективи космічних держав на наступний рік вражають: Китай має запустити у космос третій пілотований човен. Місія включатиме вихід людини у відкритий космос, який має продемонструвати розширення можливостей країни. Натомість Японія планує за допомогою американського шаттла вивести у космос новий модуль «Кобі»: він кріпитиметься до Міжнародної Космічної Станції і має стати її найбільшою і найпрогресивнішою на цей час секцією.