Доступність посилання

06 грудня 2016, Київ 23:51

Кохайтеся, чорнобриві! З європейцями...


Наталка Кудрик Рим, 17 вересня 2007 (RadioSvoboda.Ua) – У Європі серед жінок ходять чутки, що найкращими сім’янинами є італійські чоловіки. Їхні ж співвітчизниці цього, певно, недооцінюють, бо дедалі частіше чоловіки в Італії одружуються з іноземками. Такі змішані шлюби становлять нині майже 10% від загальної кількості одружень в країні. З-поміж наречених лідирують українки. Чим приваблюють чорнобриві дівчата хлопців з Апеннінського краю, що позитивного і негативного в італійсько-українських сімейних єднаннях?


Увечері після смачної римської піцци у приємному товаристві знайомий італієць співає «Червону руту». Хвалькувато розповідає, що навчила його дружина-українка. Ось він і почався, зворотній процес. Колись, щоб зрозуміти компліменти італійських кавалерів, дівчата вивчали репертуар Аль Бано, Кутуньйо і Челентано, а тепер...

Італійці, котрі беруть шлюб з іноземками, у половині випадків обирають жінок зі східновропейських країн. Передусім українки, румунки, полячки, росіянки і молдаванки. Нареченому 41 рік, нареченій — 32. Щодо чоловіка, то у чотирьох із десяти випадків йдеться про другий шлюб. Такий портрет змішаного подружжя подає Національний інститут статистики (ISTAT).

Наталія і Карміне живуть разом 6 років. Вона – галичанка зі Стрия, він – південний неаполітанець. Нашу розмову час від часу перебивала дворічна Кяра, «курносе янголятко», як називають її батьки.

«Українські жінки більш жіночні...»

Карміне почувається щасливо, охоче розповідає про досвід сімейного життя з українкою і наголошує: «Українські жінки більш жіночні, вони берегині сімейного вогнища. У родині кожний повинен мати свою роль, а італійська жінка роль дружини і взагалі представниці слабкої статі втратила. Італійки хочуть більше керувати вдома, вони стають менш привабливими, ніж раніше».

Наталія була виснажена заробітчанським життям. Зустріч з Карміне стала для неї як вихід з темного тунелю, згадує дівчина. Аналізуючи власний досвід та історії подруг-співвітчизниць, моя співрозмовниця зауважує, що українська жінка в Італії задоволена шанобливим ставленням і повагою до себе з боку чоловіка-італійця.

Ностальгія за рідним краєм дає про себе знати

Водночас не все буває гладко у взаєминах, і потім, навіть якщо поруч коханий ідеальний партнер, ностальгія за рідним краєм дає про себе знати.

Наталія: «Коли ти відірвана від батьківщини, від коріння, все ж таки в глибині душі ця порожнеча залишається. Вона ніколи нічим не буде заповнена. Це інший тип любові, який не заміниш любов’ю до чоловіка».

Соціологічні дослідження говорять про складнощі стосунків у змішаній парі, бо зафіксували чималий відсоток розлучень. Кризовий момент наступає в середньому після 8 років спільного життя.

Кохання чи меркантильні інтереси?

Місцеві фахівці з питань імміграції вбачають позитивні наслідки створення італійсько-українських сімейних пар. Жінок називають «міцною ланкою», рятівницями італійського нині кволого суспільства.

Працівник організації «Карітас Міґрантес» Антоніо Річчі зазначив: «Жінки з України оптимістично дивляться на своє майбутнє в Італії. Італієць тепер не наважується бачити краще майбутнє у своїй країні. Разом їм вдається знайти баланс: італійський чоловік починає вірити у свої сили у той час як жінка – двигун подружжя».

Не так часто вже трапляються історії, коли красуні з колишніх радянських земель чіпляються за італійців заради грошей чи отримання дозволу на проживання. Тепер цілком відверто говорять про кохання, «аморе» по-італійськи. Завдяки цій любові іноземці більше відкривають Україну, а декотрі готові й оселитися на берегах Дніпра. Чи в Україні, чи в Італії умова одна: бути разом, разом відчувати усі принади простого сімейного щастя.
XS
SM
MD
LG