“Коли я збираю підписи, мені треба подати дані про адресу підписантів, їхній номер паспорта, ім”я та місце народження. Це наражає їх на можливість переслідувань”.
Провідники двох опозиційних партій – “Бірлік” та “Ерк” – у минулі кілька місяців також повідомляли Радіо Свобода про намір балотуватися. Проте за нинішнього закону, який вимагає від кандидата проживання в Узбекистані упродовж 10 років поспіль перед виборами, вони не мають права бути обраними. Адже Абдурахім Полат та Мухамад Соліх уже понад 10 років перебувають в еміграції. А Санжар Умаров, лідер ще одного незареєстрованого об”єднання “Сонячний Узбекистан”, опинився у в”язниці через президентські амбіції. Заможний бізнесмен каже, що його засудили на сім років за сфабрикованими обвинуваченнями через його критику уряду після кривавого придушення протестів в Андижані 2005 року.
Оглядачі кажуть, що президент Карімов не віддасть владу добровільно, адже будь-хто, хто намагався його критикувати в останні роки, опинялися в еміграції, у в”язниці або були знищені. Нинішні кандидати вже почали зазнавати тиску. Кандидат-правозахисник Абдулаєв, зокрема, розповів, що його дочка недавно зазнала нападу з боку групи невідомих жінок на базарі. Він визнає, що не має реальних шансів виграти проти Карімова:
“Я маю нульові шанси, бо в Узбекистані блазенська виборча система. Усе, включно із центральною виборчою комісією, в руках Карімова. У таких політичних іграх я не можу бути вільним. В кожному разі будуть політичні ігри та трюки. Будуть дуже серйозні спроби відвернути здобуття нами посади президента”.
Тож чи не даремними є ці спроби опозиції? Абдулаєв вважає, що ні. Він порівнює себе з Дон Кіхотом, який був шляхетно-божевільним. Хтось має бути тим сміливцем, що першим кине виклик диктаторові.