Доступність посилання

10 грудня 2016, Київ 09:02

ЧИ ВРЯТУЄ МОЛИТВА ПЛАНЕТУ?


Віктор Єленський Релігійні діячі і вчені проти глобального потепління

Віктор Єленський: Людство догосподарювалося до краю: химерні висліди цього господарювання загрожують Землі не через століття, ба навіть не через десятиліття, а просто зараз.

Це - Арктика
(RadioSvoboda.Ua)
Релігійні діячі були першими, хто разом зі вченими почали бити на сполох. Вони вважають себе відповідальними за невимовне чудо Божого Творіння, яке всі на цій землі сущі зобов’язані не лише зберігати, але й примножувати, щоб передати наступним поколінням.

Цього вересня релігійні лідери, які належать до різних духовних традицій, вирушили на кораблі до західного узбережжя Гренландії. Вони молилися за планету і обговорювали з науковцями і державними діячами, що саме треба зробити, аби зупинити розтавання арктичних льодовиків і ширше – загрозливі глобальні кліматичні зміни. Що збираються і що можуть зробити релігійні діячі для відвернення глобального потепління?

Лунають пісні гренландців
Гренландки
(RadioSvoboda.Ua)


Вони славлять Бога за його пречудове творіння, їхню дивну країну, виповнену спокійної гідності грандіозних льодовиків і срібно-зелених скель. Вся ця невимовна велич нині під загрозою. Власне, небезпека нависла над цілою планетою.

Чому? В інтерв’ю Радіо Свобода це пояснює всесвітньовідомий американський еколог, професор Джейн Любченко.

Джейн Любченко: Наукові дані неспростовні, ми знаємо напевно, що потепління употужнюється, і ми абсолютно впевнені, що більша частина відповідальності за це лежить на людині. Оскільки ми спалюємо величезну кількість палива, ми палимо ліси, ми випускаємо вуглець в атмосферу. І ми знаємо напевно, що питома вага вуглецю в атмосфері від початку індустріальної революції зросла принаймні на 30%.

Віктор Єленський: Чим це загрожує людству? Вчені схильні до дуже серйозних прогнозів. Причому особливе місце у песимістичних сценаріях посідає Арктика, могутній резервуар питної води, яка накопичується у вічних льодах.

Велі Альберт Калліо, один з провідних дослідників льодової маси землі, попереджає:

Молитва за планету на борту корабля "Фрам" біля берегів Гренландії
(RadioSvoboda.Ua)
Велі Альберт Калліо: Ситуація з глобальним потеплінням викликає дуже серйозне занепокоєння. Арктична Рада, яка складається з Росії, США, Фінляндії, Швеції, Норвегії, Канади, Данії, а також з представників корінних арктичних народів, запропонувала прогноз для Арктичного океану до 2040 року. І тепер, у 2007 році, виявилося, що рівень розтавання льодовиків, раніше прогнозований для 2040 року, вже досягнутий.

Тобто, ми майже на 35 років випереджаємо цей прогноз. Це означає, що льоди розтають у вісім разів швидше, ніж очікувалося п’ять років тому. Загроза полягає в тому, що коли Арктичний океан впродовж літа втратить свій лід, температура в Гренландії стане набагато вищою, ніж вона є зараз.

Впродовж останніх п’яти років рівень танення льодів тут збільшився на 250%, льодові зсуви можуть спричинитися до нових землетрусів.

Арктика, зйомка з супутника ESA. Жовта лінія Північно-Західний прохід, синя лінія Північно-Східний прохід, відкритий не повністю (фото з сайту ESA)
Віктор Єленський: Ситуація дійсно тривожна – висока температура розтопила льоди, які розділяли Атлантичний і Тихий океани. Так званий Західно-Північний прохід, що був упродовж століть смертельно небезпечним для мореплавців, став вільним від льоду.

Водночас Арктика дедалі більшою мірою стає об’єктом міждержавних суперечок. Канада вважає, що має право на частину Південно-Західного шляху, Сполучені Штати і Європейський Союз це оспорюють.

У серпні російські полярники опустили капсулу з прапором своєї країни на глибину 4200 метрів під Північним полюсом. Це стало демонстрацією очевидних претензій Росії на Арктичний регіон.

Суперечки точаться не лише навколо символів. Арктика надзвичайно багата на копалини. Тут величезні запаси газу, нафти, мінералів, не кажучи вже про рибу, звірів і ліси. Одні лише штокманівські поклади у Баренцовому морі містять газу більше, ніж потрібно цілому світові упродовж року.

Але, знов-таки, все це опинилося під загрозою і подальша експлуатація Арктики примножує цю загрозу з катастрофічною швидкістю.

Патріарх Варфоломій I
(RadioSvoboda.Ua)
Вселенського патріарха Варфоломія, першого за честю патріарха у православному світі, називають ще “зеленим патріархом”. Він прагне об’єднати релігійних лідерів землі у боротьбі проти хижацького знищення довкілля.

Його Всесвятість патріарха Варфоломія І дуже непокоїть стан полярних льодів. Про це він говорив на симпозіумі “Арктика: дзеркало життя”.

Патріарх Варфоломій: Ми зібралися в місті, чия блискуча, але крихка краса надихає усіх, кому не байдуже майбутнє нашої планети…

Загрозливі заяви вчених щодо наслідків змін клімату для кожної живої істоти на Землі передовсім стосується народу Гренландії.

Віктор Єленський: Гренландці чи не найбільш гостро серед землян розуміють, що означає зміна клімату.

Єпископ Гренландської лютеранської церкви Софія Петерсен 12 років у дорозі: вертольоти, човни, собачі й оленячі упряжки. Вона живе посеред того, що вчені називають глобальним потеплінням.

Єпископ Софія
(RadioSvoboda.Ua)
Софія Петерсен: Ми в Гренландії всі бачимо, що таке зміна клімату. Адже наше щоденне життя не відокремити від природи. І ми бачимо, які погодні зміни відбуваються.

Скажімо, цього року у січні-лютому ми мали справжню весну. Хоча ми звикли до сильних морозів, цьогорічна зима була майже літом – падав сильний дощ. Вода теплішає – нерпа зникає, а риба приходить [до наших берегів]. Але через забруднення деяка риба виглядає досить дивно.

Віктор Єленський: Що можуть зробити представники різних релігійних традицій для того, щоб запобігти катастрофі? Заступник генерального секретаря Всесвітньої Ради церков Георгій Лемопулос говорить: люди віри можуть зробити все!

Георгій Лемопулос: Всесвітня Рада церков занепокоїлася станом довкілля вже два десятки років тому. Її увагу до цієї проблеми надихало богослов’я природи, а з іншого боку, тому що ушкоджене довкілля – це джерело несправедливості. Адже найбільше від цього страждають бідні нації.

Якщо ви спитаєте, що намагається тут зробити Всесвітня Рада церков, я відповім дуже коротко: все! По-перше, Рада закликає Церкви-члени ділитися з іншими своїм богословським надбанням.

По-друге, Рада запрошує своїх членів формулювати (так глибоко, як це можливо) спільну екологічну мову. Очевидно, Творіння – це сфера, де Церкви можуть говорити і діяти спільно.

І третє, це прагнення донести голос Церков до міжнародних організацій, таких, як ООН та інших світових агенцій.

Віктор Єленський: Релігійні лідери переконані: людство від самознищення убезпечить молитовне ставлення до природи і винайдення духовного виміру відносин між людиною та довкіллям.

Патриція Кочрен - голова Ради корінних народів Полярного кола, які розсіяні від Аляски до Камчатки і від Гренландії до Нової Землі. Вона впевнена, що тільки духовний стрижень дозволив цим народам вижити і розвинути унікальні культури у винятково суворих умовах Півночі.

Патриція Кочрен: У наших згромадженнях корінних народів [Полярного кола] духовність – це власне ядро усвідомлення того, хто ми є. Вона не набирає форми організованої релігії, але відповідає на питання про нашу сутність.

Віктор Єленський: Кожна релігія здатна внести в екологічне усвідомлення людства щось неповторне, таке, що здатна дати лише вона.

Кардинал Теодор Едвар МакКаррік
(RadioSvoboda.Ua)
Кардинал Теодор Едвар МакКаррік, який донедавна очолював Католицьку єпархію Вашингтона, вважає, що християнство збагачує світ розумінням справедливості і цілісності Творіння.

Теодор Едвар МакКаррік: Я думаю, що всі християнські спільноти, які шанують Євангеліє і поважають Біблію, розуміють, чого вимагає від людини довкілля. Все вимагає помірності, усе, що ми робимо. Інакше ми втрачаємо баланс. Ми не маємо, якщо споживаючи, ви думаєте лише про себе, не беручи до уваги прийдешні покоління. Це погано. І якщо ви використовуєте природні багатства у спосіб, який не дозволяє їх використовувати іншим, то це теж погано.

Іншими словами, якщо багаті нації монополізують усі енергетичні ресурси світу і країни ІІІ світу, країни, що розвиваються, не можуть через це розвиватися. Це дуже погано. Має бути помірність і має існувати баланс у використанні світових багатств.

Віктор Єленський: Професор Вандана Шива, еколог із міжнародним визнанням, вважає, що духовна традиція, в якій вона виховувалася, - індійська духовність може запропонувати щось надзвичайно цінне для всіх землян.

Вандана Шива
(RadioSvoboda.Ua)
Вандана Шива: Всі традиції, які об’єднані загальним терміном „індуїзм”, розглядають природу як святощі, вони вбачають святість у кожному природному вияві: ріки, води, дерева, насіння – все священне.

Чому Індія так довго зберігає свою цивілізацію? Тому що сама її сутність ґрунтується на співвіднесенні з природою. Божества Індії належать космосові, вони не зводяться до однієї книги чи одного образа, вони розлиті по всьому Творінню.

Божественне біля ваших дверей, воно у вас всередині, воно в їжі, яку ви їсте. Це екологічні напрямні у щоденному житті. І це не дає людині відчувати себе на вершині піраміди Творіння. Вона таке ж саме створіння, як трава, як мікроб. Тут немає ієрархії, є життя і людина, її частина.

Патріарх Варфоломій I
(RadioSvoboda.Ua)
Віктор Єленський: Патріарх Варфоломій наголошував, що вчені і релігійні лідери ніколи б не вирушили до Гренландії, якщо б вважали справу відвернення планетарної екологічної катастрофи безнадійною.

Патріарх Варфоломій: Як це усвідомлюють дедалі більше людей, релігія і екологічна наука занепокоєні однаковою проблемою, проблемою кінцевої долі людства, Землі і цілого Творіння. Тільки тому вже вчені і релігійні діячі не можуть уникнути залучення до глибокого зацікавленого діалогу один з одним.

Але ані наші друзі-вчені, ані наші колеги- лідери світових релігій не вирушили б у Гренландію, якби вважали майбутнє нашої планети цілковито безнадійним. Можливість врятувати Землю, відновити Заповіт між людиною і Богом зібрало нас тут з різних куточків світу в дусі покори, паломництва і подяки.

Корабель "Фрам", на якому відбувався симпозіум "Арктика - дзеркало життя"
(RadioSvoboda.Ua)
Віктор Єленський: Надія залишається. Її вкорінено у вірі в людське серце і людський розум. А також у те, що виходить за межі звичайного буденного існування. Релігії світу містять у собі прадавню, справді космічну мудрість у ставленні до довкілля. І кожна з них може запропонувати щось іншій.

Один із найвідоміших православних богословів сучасності Іван Зізіулас казав, що язичництво обожнювало природу, але й культивувало страх до неї. Західна культура знищила цей страх, але разом із цим і поклоніння їй. Можливо, поєднання обожнення без страху з поклонінням без сенсу домінування і підкорення і врятує планету Земля?

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG