Доступність посилання

11 грудня 2016, Київ 08:53

Що являє собою французький консорціум "Новарка"?


Людмила Литовченко Розмова з українською журналісткою в Парижі Аллою Лазарєвою

Р.С.: Підписання у Києві 17 вересня двох контрактів на будівництво в Чорнобилі нового укриття над зруйнованим у квітні 1986 року четвертим ядерним реактором і сховища для ядерних відходів вважають великим проривом після десяти років суперечок і переговорів. Тендер на будівництво Укриття виграв у боротьбі з американською компанією «Сі-Ейч Ту Гілл» французький консорціум «Новарка», який складається з двох рівно-дольових компаній «Вінсі» і «Буойґ». Яка історія консорціуму і чи є у цих фірм досвід такого масштабного будівництва?

А.Л.: Консорціум створювався спеціально під цей тендер. Це об’єднало названі дві фірми і передбачає також участь німецьких, українських, бельгійських, голландських підприємств на різних етапах виконання. Тобто це не є фірма, яка працює давно. Історія цього контракту досить довга, довша, ніж передбачалося, бо за попередніми умовами тендер мав бути завершений ще 2005 року, але проголошення результатів відкладалося разів 5 чи 7 офіційно і скільки ж, напевне, неофіційно. А щодо досвіду, то ці компанії є одними зі світових лідерів у своїй галузі - в будівництві, в енергетиці. Тому, якщо вірити експертам, які визначали переможця, то напевне, що вони мусять впоратися з цим завданням. Найбільша проблема з цим проектом полягає у тому, що весь цей процес відбору був дуже закритим, абсолютно непрозорим, і всі переговори, які велися, можна сказати, за спиною в громадськості, не викликають довір’я. Можливо, вибір зроблено добре, але, те, що не було ніякої прозорості, спричинило багато різних розмов і сумнівів.

Р.С.: Якщо я не помиляюся, тендер на це будівництво був оголошений 2004 року і затягнувся до цього часу. Чимало газет писало про те, що не обійшлося без гострого політичного протистояння між командами президента та прем’єра України. На Вашу думку, чи це може вплинути на перебіг будівництва та на фінансування проекту?

А.Л.: Найперше слід зазначити, що ЄБРР, який фінансує цей проект, мусив вдаватися до різкого тону, коли прем’єр-міністр України Віктор Янукович запропонував взагалі скасувати цей тендер і все розпочати з чистої сторінки. А водночас, між іншим, ніби за дивним збігом, російські політичні кола стали говорити про те, що вони були б дуже зацікавлені брати участь у такій роботі, тобто ми відразу бачимо очевидну політичну складову в цій історії. Чи позначиться це сьогодні, коли вибір зроблений, угоду підписано, коли робота починається, на умови виконання? Сподіваюся, що ні, бо все-таки контракт прописаний за західним стандартом, за участі фахових західних та українських адвокатів і, по ідеї, є контроль з боку українського уряду. До того ж, Україна оголосила 12 конкретних додаткових умов до "Новарки" з тим, щоб посилити техніку безпеки - тобто, якщо далі буде відповідний контроль з боку громадськості і експертів за цим об’єктом, то нема підстав думати, що проект не відбудеться, але звичайно, що політичні якісь інсинуації довкола нього будуть і далі, тому що атомний ринок України - це надзвичайно важлива частина Європейського атомного ринку і є зоною традиційного інтересу Росії, а, як ми знаємо, вона дуже не любить втрачати свої ринки.

Р.С.:Не далі, як минулого тижня, німецька газета «Франкфуртер Альґемайне Цайтунґ» писала про те, що внаслідок впертої політичної боротьби в Києві, верх у оформлені цього тендера взяла команда Віктора Януковича з його міністром надзвичайних ситуацій Нестором Шуфричем. А не далі, як у вівторок, Нестор Шуфрич в ефірі Радіо Свобода говорив про те, що все було зроблено абсолютно чисто і прозоро. Будемо вірити цим заявам?

А.Л.: Навряд чи варто вірити, тому що ми не можемо перевірити. Але я б упевнено сказала, що цей відбір відбувався абсолютно непрозоро. Це точно, тому що компанії, які брали участь у конкурсі, категорично не хотіли спілкуватися з пресою. Непрозорість відбувалася на українському рівні: чиновники також не хотіли говорити про те, що відбувається довкола цього тендера. Сподіваємося, що фаза непрозорості залишиться в минулому і що наступний етап будівництва буде принаймні відкритіший для громадського контролю.

Р.С.: На Вашу думку, сума в 432 мільйони євро на спорудження покриття, що зафіксовано в контракті, остаточна чи знову відбуватиметься поступове подорожчання виробництва? Адже існують для цього різні фактори: інфляція, подорожчання робочої сили, корупція...

А.Л.: Так, це було однією з причин, чому до французької сторони висловлювалися сумніви, тому що якраз французька фірма "Франс-Атом", яка тепер називається "Рева", будувала один із заводів з переробки ядерних відходів в Україні і, власне, вона мала ту проблему, що заявлена сума на будівництво заводу, потім переглядалася в бік збільшення, і ці додаткові гроші невідомо хто мав знаходити. Це було однією з причин досить спостережливого ставлення до французьких конкурсантів. Але я знаю, що в додаткових умовах, які Україна висувала до учасників конкурсу, якраз були закладені гарантії вкластися в заявлений бюджет і не перевищувати його. Але знову ж таки, на тому рівні, який міг би бути доступний для преси, громадськості, документи, на жаль, ніхто не оприлюднював, а з того, що відомо, контракт передбачає норму, за якою виконавці зобов’язалися не перевищувати бюджет.

Р.С.:Згідно з повідомленням агентства "Укрінформ", вартість контракту на проектування, будiвництво i введення в експлуатацiю нового безпечного об''єкту "Укриття" Чорнобильської атомної електростанцiї пiд час реалiзацiї проекту може зрости до 490 мільйонів євро. Про це повiдомив у вівторок заступник секретаря Ради нацiональної безпеки i оборони України Сергiй Парашин. За його словами, в пiдписаному 17 вересня контрактi мiж Державним спецiалiзованим пiдприємством "Чорнобильська АЕС" i компанiєю NOVARKA (Францiя) вартiстю EUR 432 млн передбачено механiзм iндексування цiн, який враховує зростання цiн на сталь, будiвельнi матерiали, робочу силу тощо.
XS
SM
MD
LG