Доступність посилання

04 грудня 2016, Київ 14:33

В Луганську бомжів залучають до праці


Ярослав Гребенюк Луганськ, 19 вересня 2007 (RadioSvoboda.Ua). – Залучити осіб без визначеного місця проживання до праці на благо суспільства вирішили у Луганську.

Ганна Перевертіла працює сумлінно, бомжам з нею не потягатися
Від знайомого з селища Ювілейного, це - околиця обласного центру, я почув про таку новацію: там залучають до суспільно-корисної праці бомжів та п’яниць, ті метуть вулиці і навіть отримують за це гроші. Заступник селищного голови Олександр Дегтяр цю інформацію підтвердив:

«Приходять до мене у селищну раду. І я їм вказівки роблю: кого куди – кому дороги мести, кому ями копати. У мене зранку обсяг роботи визначений, я їх розставляю по місцях, і все. Крім того, у мене є робітники, які постійно закріплені за вулицями та дворами».

Ще у Раді розказали, що деякі з бомжів стали на шлях виправлення. Замість життя в теплотрасах знімають квартири, бо ж зарплата пристойна – 800-900 гривень. Дехто навіть поступив до вузів, і викладачі навіть не здогадуються про безпритульне минуле студентів.

Вулиці селища насправді чисті й охайні. Але замість бомжів на вулиці Леніна прибиралась літня жінка в помаранчевому жилеті, Ганна Перевертіна, 79 років. Вона працює з шостої ранку до п’яти вечора та отримує на місяць близько 400 гривень. Каже, що це – не мало, ба навіть – нормально. Про колег без визначеного місця проживання жінка чула, і порадила, де їх шукати:

«Ну от, біля селищної ради замітають… Троє там та ще двоє на дорогах прибираються. Стараються, але, зрозуміло, не так як я».

Гізеля Баклан починає наводити чистоту о пів на третю ночі
Бомжів у зазначеному місці я не знайшов, але натрапив на Гізелю Баклан, яка вимітала сміття з-під бордюрів на вулиці Артема. Ось що вона розказала про власний робочий графік:

«Ну що, встаю пів на третю ночі, центральна вулиця – моя. До «М’ясо-Молоко» – знаєте? Туди – теж моє. Можете іти перевірити – там чистота, хоч яєчком коти. Потім пішла додому, чаю попила і оп’ять ходжу, оп’ять бумажки збираю, щоб не було ніде нічого. І так до пів четвертої. 350 гривень платять – більше нема».

Отже, де ж поділися бомжи з зарплатою в 180 доларів? За словами двірнички, бомжи дійсно іноді беруть до рук віники та лопати, але – епізодично.

«То так –сміття прибрав, пішов до Дегтяря, той йому п’ятьорку дав, вони сіли в парку та п’ють. То не робота.»

Голова селищної ради Володимир Струк у телефонній розмові пообіцяв гуртожиток для безпритульних зробити. Проте, відсутність бомжів на вулицях не заперечує факту – вулиці Ювілейного по незвичному чисті й охайні.
XS
SM
MD
LG