Доступність посилання

05 грудня 2016, Київ 23:12

МОВА ПРО "ЯЗЫК": Як різні політичні сили використовують мовне питання?


/images/photo/small_arrow_blue.gif    ДОВІДКА: Програми партій – Мова --> /article/2007/9/A6083991-4C95-4DAE-A602-A19E06D4108D.html /images/photo/small_arrow_blue.gif    ФОТОГАЛЕРЕЯ. Якою мовою говоримо? --> javascript:OpenWin( Надія Шерстюк, Олександр Лащенко “Дві мови – один народ!” – під таким гаслом йде на вибори один із можливих фаворитів виборчих перегонів в Україні. Ця політична сила, як і ще кілька учасників виборів, виступає за державний статус російської мови. Чи є взагалі складнощі з російською мовою в Україні? Якщо є – чому ситуацію не поліпшують? Якщо ж перешкод для функціонування “вєлікого и могучєго” в Україні немає, то кому вигідно роздмухувати проблему?

ГЛАС НАРОДУ:
Як Ви оцінюєте мовну ситуцію в Україні? (Мікрофон Радіо Свобода на вулицях Харкова)
Анна Бугай:
- Я вважаю, що сьогодні українська мова під загрозою. Вона не поставлена на такий рівень розвитку, як російська. Політики і ЗМІ не популяризують українську мову.
Сергій Ємельянов:
- Я вважаю, що під загрозою українська мова. У нас на мові ніхто практично не говорить.
Анна Стець:
- Мені байдуже, бо людина провинна розмовляти тією мовою, якою вона хоче.
Іван Сентищев:
- Російська зазнає великого впливу!


З УКРАЇНСЬКИМ ПАСПОРТОМ, АЛЕ БЕЗ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

Учителька української мови та літератури Надія Іванівна Гресько майже сорок років мешкає на Донеччині, у місті Кіровську. І весь час спілкується за принципом: ”на роботі – українською, а вдома – російською”. Особливих проблем для російської мови на Донеччині Надія Іванівна не бачить. Хіба що складнощів додає необхідність вести всю документацію українською. А є проблеми є для української мови, її не хочуть у цьому регіоні вивчати, стверджує вчителька: “Невістка у нас росіянка, ми українці. Проблема була, вона не розуміла, дитина пішла в школу, вона не може з ним вчитися. Тільки я з дитиною займаюсь. Вона вже з нами 12 років, українську мову не знає. Тут у нас багато росіян і дуже багато проблем”.

Українську часто не в змозі опанувати не лише деякі прості громадяни України, але й ті, кого закон зобов’язує володіти державною мовою. Наприклад, держслужбовець, перший віце-прем’єр Микола Азаров за всі роки перебування при владі так і не спромігся опанувати українську.

Чи виникають проблеми, схожі зі складнощами тих громадян України, яким важко вивчити державну мову, в мешканців Латвії? Адже у цій країні російська мова теж не є другою державною. Українка Ніна Квітницька мешкає у Латвії понад тридцять років. Володіє латиською мовою слабко, але запевняє, що ніколи не мала з цим труднощів у житті: “ Коли я щось запитую російською, то переходять на російську, словом, я не відчуваю дискримінації”.

МОВА І ПОЛІТИЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ

Борис Колесников
Якщо офіційно надати російській мові статус державної, від цього виграє не лише російська, а й українська мова, вважає 10-ий номер виборчого списку Партії регіонів Борис Колесников. Коли в Україні з’явиться ще одна державна мова, буде офіційний привід для підтримки української мови як однієї з двох державних, переконував Борис Колесников у спільному проекті Радіо Свобода та "Нашого Радіо" "Дійова особа": “У нас єдина державна мова, українська. Нам нема чого підтримувати. Тоді буде дві мови. Весь світ вирішує не популізмом, а інвестиціями. Якщо українська не захищена і відстає, то коли буде дві мови, то цю різницю буде видно”.

Наталія Беліцер
(фото з сайту soskin.info)
Заклики політиків зробити російську мову другою державною є не більше, ніж передвиборчою технологією. Так вважає експерт, етнічна росіянка Наталія Беліцер: “Посилання на ратифіковану Україною Європейську хартію регіональних мов — це абсолютно неправильно. Щоб було зрозуміліше, наприклад, у Великій Британії ця хартія була дуже ефективно застосована для відновлення кельтських мов, яким загрожувало знищення. У ситуації з російською мовою в Україні нічого подібного не відбувається”.

Станіслав Ніколаєнко
У передвиборчих гаслах соціалістів не йдеться про статус російської мови, так само, як і української. Однак у партійній програмі є згадка про ці проблеми: «Не можна допускати волюнтаристської практики кампаній штучної русифікації та українізації”. Водночас міністр освіти, а також п’ятий номер виборчого списку партії Мороза – Станіслав Ніколаєнко заявив, що “українські школи масово повертаються до вивчення російської мови, зокрема і на Галичині”. Ексклюзивний коментар із цього приводу міністра Ніколаєнка Радіо Свобода: “До мене підходили багато вчителів, у тому числі і з Західної України. Вони говорили, ми відчуваємо, що діти сьогодні вже не знають російської, і це їм шкодить. Вони не знають багато спеціальних термінів, багато інформації в Інтернеті російською. Не треба це питання політизувати. Визначають все батьки і діти”.

Жодна з політичних сил, що йдуть на вибори, нікому нічого суттєвого щодо мовних проблем запропонувати не здатна, констатує письменник, видавець Дмитро Капранов: “Це банальні політичні спекуляції. Політики мусять вдаватися до резонансних ідей. Одна із них – це оцей конфлікт. А конфліктів у нас не так багато, тому мовний найчастіше використовується”.

Робити активні кроки у реалізації мовних передвиборчих програм політикам не вигідно, каже експерт, тоді справді може виникнути суспільний конфлікт. Набагато краще і комфортніше варити мовне питання на слабкому вогні – тоді воно приносить користь.

Аудіозапис програми. Перша частина:

Аудіозапис програми. Друга частина:

XS
SM
MD
LG