Заклад працюватиме за дистанційною формою навчання з використанням мережі Інтернет. Основні вчителі школи-онлайн перебувають у Києві, а в Римі на місці вихованцям допомагатимуть українські вчителі-асистенти. Тетяна Кузик зазначила:
«Ми розробили програму навчального процесу, коли учні відвідують школу три рази на тиждень. Дві години діти навчаються, і третя година для того, щоб вони мали можливість отримати інформацію і вислати її через Інтернет. Це безкоштовне навчання».
Римське відділення Міжнародної української школи запрацює наприкінці жовтня. Перша експериментальна група складатиметься з 15 учнів. А взагалі лише в італійській столиці українських дітей шкільного віку налічується близько 200. Випускники міжнародної школи після іспитів отримають атестат про освіту. З цим документом потім можна продовжувати навчання в Україні.
Це одна з основних переваг нової централізованої школи. Як відомо, недільні навчальні заклади подібних документів не видають. Та й спеціальних програм для недільних шкіл в Італії не існує. Їх розробляють самі вчителі за допомогою батьків-ентузіастів. Говорить вчителька Римської недільної школи Мирослава Горбенко:
«Перше заняття у нас — це катехізис, друге — народознавчі студії, які об’єднують вивчення української мови і літератури, історію України та хореографію. Не можу сказати, що це є традиційна школа з уроками».
Недільні навчальні заклади існують за підтримки Української Греко-католицької церкви, місцевої влади та завдяки добродійним внескам батьків. Працівники цих шкіл нарікають на мінімальну увагу з боку київського Міністерства освіти.
Щодо створення Міжнародної української Інтернет-школи існують суперечливі відгуки. Організаторка недільної школи у Неаполі Олександра Фарима бачить у цій справі великий позитив:
«Не виключено, що багато іммігрантів повернуться в Україну. І хотілося б, звичайно, щоб наші діти мали також український атестат». Для інших важко зрозуміти, якою буде ефективність дистанційного навчання через Інтернет.
Нині і батьки, і вчителі наголошують, що надто мало вихованців відвідують недільні школи. У Римі цього року записалося близько 10 дітей підліткового віку. Мама однієї учениці, пані Галина, відверто розповідає, що дітям важко поєднувати навчання в італійській школі і щонеділі зранку діставатися на околицю міста для народознавчих уроків. Однак ця мама всю відповідальність покладає саме на батьків:
«Тому і дітей мало у школі. На жаль, не всі наші батьки розуміють, що це є важливо і нехтують тим, що ми українці, а українською діти не вміють говорити».