Доступність посилання

05 грудня 2016, Київ 14:57

Буш і Ахмадінеджад в ООН


Кирило Булкін Київ, 25 вересня 2007 (RadioSvoboda.Ua) – На Генеральній Асамблеї ООН виступив президент США Джордж Буш та його запеклий противник – лідер Ірану Махмуд Ахмадінеджад.

Джордж Буш
Американський президент зачепив досить широке коло питань і згадав країни, що мають серйозні негаразди з правами людини, демократією або гуманітарні проблеми. Він почав з посилання на Загальну Декларацію прав людини і побудував промову на тих положеннях декларації, які не дотримані в тих чи інших країнах світу. Президент Буш закликав ООН посилити боротьбу за свободу, як він висловився, «у країнах бідності та терору».

Буш закликав усіх членів Організації Об’єднаних Націй втілювати в життя її положення: «Ця велика інституція має працювати задля великих цілей: щоб звільнити людей від тиранії та насильства, голоду й хвороб, неписьменності та неосвіченості, бідності та принижень. Кожний член ООН має долучитися до цієї місії звільнення».

Серед позитивних прикладів – Україна

Зокрема, Буш детально зупинився на ситуації, яка склалася зараз у південноазійській країні Мьянмі, яку ми більше знаємо під назвою Бірма. Буш оголосив про нові візові та економічні санкції проти армійського уряду цієї країни. Там триває мирний протест монахів проти недемократичного уряду, і є серйозна загроза, що влада застосує силу.

Також американський лідер досить довго говорив про порушення фундаментальних прав людини в Зімбабве. А низку країн натомість навів як позитивний приклад націй, що зробили кроки до свободи, додавши, що вітає ці країни – першою у цьому списку назвав Україну.

На ситуації в Ірані Джордж Буш окремо не зупинявся. Цю країну він лише побіжно згадав у списку держав, де люди не є вільними і живуть у постійному страху.

Те, що Буш не робив окремого акценту на Ірані, можна пояснити: він не бажав привертати зайву увагу до президента Махмуда Ахмадінеджада, адже цей його запеклий супротивник зараз і без того є в центрі уваги мас-медіа через свої численні інтерв’ю та виступи як напередодні приїзду до Нью-Йорку, так і вже в самому Нью-Йорку, зокрема, в Колумбійському університеті.

На виступ Ахмадінеджада в Ірані особливо не відреагували

Аналізуючи цей виступ, фахівці звернули увагу: Ахмадінеджад набагато поміркованіше, ніж раніше, говорив про Голокост – він уже не заперечував його, тільки питав, маючи на увазі ситуацію, в якій перебувають палестинці в Ізраїлі: чому палестинський народ має відповідати за те, до чого він не має жодного стосунку? Це розцінюють як ознаки намагання Ахмадінеджада привабливіше виглядати перед світовою спільнотою. А от його висловлювання щодо теракту 9 вересня викликали обурення в аудиторії: Ахмадінеджад сказав, що треба ретельніше вивчити всі обставини, перш ніж стверджувати, хто стоїть за цими терактами.

Навіть у самому Ірані реакція на виступ президента була різною. Урядові медіа цілком прогнозовано відгукнулися схвальними матеріалами, стверджуючи, що Ахмадінеджад зумів відкрити світові правду про Іран. Але реформістські сили заперечують щирість і правдивість іранського президента, зокрема, коли він говорив про свободу й демократію в його країні. Також вони не згодні, що Ахмадінеджад мав право виступати від імені усіх іранців.

Колишній ректор Тегеранського університету Мохаммед Малекі каже, що Ахмадінеджад не говорив від імені народу:

«Якщо він каже, що висловлює думку народу, то він мав би почати з самого Ірану. Адже кілька років тому деякі іранські діячі закликали провести референдум. Там мало б бути запитання: чи хочуть люди такого державного устрою і такої Конституції?»
XS
SM
MD
LG