Доступність посилання

logo-print
05 грудня 2016, Київ 06:41

Мистецтво вночі, зі свічкою в руках


Леся Бакалець Київ, 25 вересня 2007 (RadioSvoboda.Ua) – Якщо ви страждаєте на безсоння або відчуваєте естетичну спрагу – чому б не сходити до музею? На вісім днів декілька київських музеїв продовжили термін своєї роботи. Тепер вони працюють вночі. Екскурсоводи там – незвичайні, а твори мистецтва можна розгледіти тільки при свічці. Містика, краса та картини, що оживають в музеї мистецтв імені Варвари та Богдана Ханенків.

Темні сходи, далі важкі дерев’яні двері – і ми вже в музеї. Тобто зараз це садиба Богдана та Варвари Ханенків, а століття – 19, тож поводимось відповідно. В напівтемному холі грає приємна музика, видно – господарі аристократи і мають витончений смак. На зустріч виходить саме подружжя Ханенків, яке люб’язно погодились показати нам свій будинок.

“Добрий вечір, пані та панове! Я радий вас вітати в нашому будинку. Дозвольте відрекомендуватися. Мені звати Богдан Іванович Ханенко, а це моя дружина – Варвара Миколаївна”.

У напівморок запрошує нас Богдан Іванович та роздає кожному по свічці. Дарма, що вони електричні. У цьому будинку все здається незвичайним. Крутими сходами піднімаємось вгору, і складається враження, що хтось пильно слідкує за нами. Не камери спостереження, а персонажі картин навколо. І ось перша зупинка біля золотої статуї молодого юнака. І історія від Богдана Ханенка:

“Історія, яка надихнула мене займатися цією справою [збирати твори мистецтва], сталася зі мною ще в дитинстві. У нас в маєтку, на камінній полиці стояла статуя. Вона була настільки гарною, що я завжди вважав її за живу. І тоді я підходив до цієї статуї, кланявся - ось так. І мені здавалось, що статуя відповідає мені”.

Статуя і справді вклонилася своєму господареві, а от розмовляти не стала. Золотий юнак тільки заперечно похитав головою на наші запитання. Далі була зала середньовічного мистецтва, де Дон Кіхот та Санчо Панса зійшли з картин та трохи поспілкувались з нами. Потім зала у стилі рококо, французька, їдальня. А господарі продовжували екскурсію. І вже трохи призабулось – що і Варвара Миколаївна, і Богдан Іванович актори одного з київських театрів. І костюму у них далеко не розкішні. Але вночі цього практично не було помітно – настільки органічно поєднувався живопис та акторська майстерність.

Музей повинен бути живим, каже науковий співробітник музею Ханенків Олена Житкова. У неї, як і у всього персоналу, робочий день цього разу був незвично довгим.

“Мистецтво – це явище нераціональне. Воно загадкове саме по собі. А ніч це загадкова частина доби. І, очевидно, ніч і мистецтво це потіння у чомусь схожі. Напевно, те таємне, чого ми очікуємо від мистецтва може відкритися нам тільки вночі”.

Від мистецтва очікує те тільки естетичного виховання Віктор Пилипишин – голова райради Шевченківського району міста Києва. він з колегами з придумав провести в Києві акцію “Ніч в Музеї”:

“Ми маємо і прагматичну мету. Чим більше людей буде ходити в наші музеї, театри, будуть купувати книжки у наших книгарнях – тим більше грошей буде залишатися на території району”.

Окрім музею мистецтв, вночі можна буде сходити ще у вісім київських музеїв, серед яких зоологічний музей та музей медицини. Потрапити на екскурсію можна тільки за записом, але безкоштовно. За словами організаторів, вони очікували, що охочих опівнічників буде до двох тисяч, а вже записалося більше п’ятнадцяти.
XS
SM
MD
LG