Доступність посилання

logo-print
08 грудня 2016, Київ 04:29

Рівненщина: невключення у списки ображає громадян


Валентина Одарченко Рівне, 26 вересня 2007 (RadioSvoboda.Ua) - Ситуація, коли цілком реальні люди роками не знаходять себе у списках, в Україні не нова. Причини для цього – різні, а наслідок – один: ці люди не можуть реалізувати громадянське право обирати владу.

Людмила Марчук
Тільки серед знайомих за минулі вибори невключених у списки було як мінімум десятеро. Скажімо, Валентина й Олександр Торкунови, які мешкають у дачному масиві, не маючи жодного іншого житла, змогли домогтися права віддати свій голос тільки після реєстрації, яку вперто не хотіли їм робити чиновники з Костополя. Ситуація повторюється щороку, каже Олександр Торкунов.

«На президентських виборах 2004 року нас не виявилося у спискові, але тоді я встиг себе включити, а дружина – тільки в день виборів, через суд. У 2006-му, на виборах до Верховної Ради нас знову немає в списках. Нинішні дострокові, ми заздалегідь прийшли на дільницю – нас знову немає. Пишемо скаргу, і нас включають у списки. Хто там так нас завжди «кидає»? Сусіди всі є, а нас немає…»

Факти систематичного невключення виборців у списки і справді повторюються з року в рік, підтверджує голова Рівненської організації Комітету виборців Олексій Горецький:

«Ми маємо чимало таких прикладів по різних дільничних комісіях, що людей із попередніх виборів, які були включені до списків, зараз у списках немає, навіть тих, які на минулих виборах писали скарги до окружних комісій і до суду…» Олексій Горецький радить громадянам перевіряти себе у списках заздалегідь. Однак серед рівнян є й такі, хто впевнений – їх у списках не виявиться. Серед них і редактор газети «Рівне-ЧАС» Людмила Марчук. Уже 15 років вона мешкає у Рівному і часто відстоює своїми публікаціями права земляків. Однак сама виявилась позбавленою цих прав.

«Незважаючи на те, що я громадянка України і патріот цієї держави, я на цих виборах проголосувати не зможу, бо мешкаю у відомчому гуртожитку вже 13 років, і з 2002 року в мене прописка не продовжена. Права голосування позбавлена не тільки я, а й мій син, якому 24 роки… Я мала вклеїти у паспорт фото у 45 років, але оскільки прописку принципово не продовжують, я його не вклеюю вже три роки, бо не можу вклеїти без прописки…»

Пані Людмила майже не обмовилась, називаючи реєстрацію пропискою, хоча в Україні давно прописка замінена на реєстрацію, яка має не дозвільний, а інформаційний характер. Все ж нерідко закон виявляється безсилим перед свавіллям чиновників та чиєюсь халатністю.
XS
SM
MD
LG