Доступність посилання

11 грудня 2016, Київ 12:42

Контрасти італійського Неаполя


Наталка Кудрик Рим, 26 вересня 2007 (RadioSvoboda.Ua) — Важко знайти на Апеннінському півострові будь-яке інше місто таке багате на контрасти як Неаполь – культурний і промисловий центр південної Італії. Королівські замки та древні церкви, запашна піцца і темпераментний футбол, квартали наркоторговців та вуличні сутички контрабандистів. Неаполь люблять і ненавидять одночасно.


Вони надзвичайно галасливі: чи то від радості, чи від гніву – часом і не розбереш. Бувають повільними і спокійними, але в одну мить, як вулкан Везувій, їхній гарячий південний темперамент може вибухнути несподівано. Це я про неаполітанців, місцевих жителів, чий солодкий діалект не сплутаєш з іншою італійською говіркою.

... вони схожі на нас, українців

Тисячі українців, котрі мешкають у Неаполі, призвичаїлися. Оксана живе тут майже 10 років і розповідає, що їй добре ведеться серед місцевого населення: «Я не можу сказати, що зустрілася з якимись неаполітанцями, котрі нас дискримінують чи щось подібне... За те, що це відкриті люди, тим, напевно, вони схожі на нас, українців».

Прогулянка покрученими вуличками міста нагадує мандри лабіринтом. Однак лабіринт напрочуд колоритний: знизу біля будинків численні фруктові, рибні ятки і крикливі засмаглі продавці, а вгорі – павутиння мотузок, з котрих звисає випрана білизна. Це буденний Неаполь з ароматом міцної кави «Еспрессо» і морозивом на будь-який смак.

Серце міста – величезна площа Плебісциту, оточена Королівським палацом і церквою Святого Франциска Паоланського. Упродовж багатьох віків Неаполь облюбували кілька королівських династій, тому і славиться місто та його околиці шляхетними резиденціями і замками. Кажуть, тут усе гарне, але при цьому все організовано ніби «з ніг на голову».

Українка Оксана почувається у хаотичному Неаполі, як риба у воді. Про щоденні розборки місцевих мафіозі і стрілянину на вулицях вона чує лише з теленовин. У центральних районах, за її словами, спокійно і безпечно. Оксана любить Неаполь тому, що місто над морем, має гарну природу та славний історичний центр. Критикує вона місто, як і інші, бо тут велика проблема зі сміттям на вулицях, котру ніяк не можуть вирішити, багато будівельних робіт та занедбаних будинктв.

Батьківщина піцци

Місто, засноване стародавніми греками у VII столітті до н.е., нині налічує близько 2 мільйонів мешканців. Греки подарували поселенню і назву, котра означає «нове місто». Неаполь розкинувся на мальовничому березі Тирренського моря біля підніжжя діючого вулкану Везувій.

Культурними скарбницями вважаються фортеця Кастель Нуово і замок Кастель дель Ово. Останній більше відомий як «замок – яйце», бо, за переказами, поет Вергілій закопав тут магічне яйце, в якому ніби-то криється добробут міста. Неаполь відомий художніми галереями, давнім університетом, найбільшим у Європі археологічним музеєм та оперним театром Сан Карло.

Якщо ці об’єкти за браком часу залишаються поза увагою туриста, то вже на класичну неаполітанську піццу «Маргарита« кілька хвилин знайдеться у кожного. Зелений базилік, білий сир моцарелла і червоні помідори – перепічку у кольорах італійського прапору у 1889 році приготували спеціально для королеви Італії Маргарити Савойської. Відтоді неаполітанці називають своє місто батьківщиною італійської піцци.
XS
SM
MD
LG