Р.С. Так, можна проводити багато досліджень, але питання полягає в тому, який результат при цьому досягається, якою є якість. Європа є дуже сильним гравцем у цій галузі, вона продукує величезну кількість фундаментальних наукових паперів, що мають сильний вплив на те, як ми розуміємо процес раку. Ці роботи ставлять нові цілі і допомагають створенню нових ліків. В останні 2-3 роки ми встановили нові цілі для лікування комплексних ракових захворювань. Ми винайшли, що певних пацієнтів можна краще лікувати за допомогою радіотерапії. У Європі провели великі дослідження населення щодо взаємозв”язку між дієтою і раком. Уперше величезне європейське дослідження реально пояснює, які компоненти дієти є важливими для того, аби сприяти раковим захворюванням або попереджати їх.
Н.В. Які ракові захворювання можна назвати найсерйознішою проблемою для Європи?
Р.С. Часто трапляються усі види ракових захворювань. Ми бачимо, що в багатьох європейських країнах збільшилось число захворювань на рак легень, особливо у Франції та Центральній і Східній Європі. Це виникло виключно через те, що в цих країнах була епідемія споживання тютюну, ситуація має ще погіршитися. До 2020-2030 років має статися епідемія ракових хвороб, викликаних тютюном, – раку легенів, раку січового міхура, раку горла.
Ми також спостерігаємо, що трохи підвищилася кількість випадків захворювання на рак грудей. Хоча нині ми можемо лікувати рак грудей набагато краще, більше хворих виживає, смертність від цього раку зменшилася.
Щодо раку кишечника та змін у харчуванні. Хочу сказати, що середземноморські країни раніше мали порівняно низький рівень раку кишечника, а нині вони харчуються за американським стилем, а це підвищує рівень захворювань на рак кишечника.
Той факт, що Європа старішає, означає, що до 2020 року рак уперше діагностуватимуть щороку майже на 50 % частіше, ніж зараз. Це стане великим тягарем для державної системи охорони здоров’я. Визначити шляхи, як у майбутньому запобігти раковим хворобам чи контролювати їх, абсолютно необхідно.
Н.В. Звіт називає бюрократію головною перепоною при дослідженні ракових захворювань. Чи ви маєте реальні пропозиції, як боротися з бюрократією в цій галузі?
Р.С. Мати справу з бюрократією є одним з найскладніших завдань. Бюрократія – це фактично вулиця з одностороннім рухом. З нинішнім рівнем бюрократії, я думаю, нам слід робити набагато більше роботи, аби спростити правила, особливо ті, які дуже заважають. У майбутньому дослідники ракових хвороб мають набагато більше співпрацювати з тими, хто створює законодавство. Ми не можемо сидіти і бути відстороненими від процесу. Тому що проблема нині полягає в тому, що ми маємо занадто багато високих чиновників, які створюють закони щодо досліджень раку та інших форм медичних досліджень, а вони насправді в цьому не знаються. І якщо дослідники ракових захворювань не будуть з ними контактувати, аби зупинити їх від таких дій, і, власне, чекатимуть на долю, це буде довга історія. Але якщо ми не почнемо коли-небудь, тоді ми зазнаємо невдачі.
Н.В. Які ракові захворювання можна назвати найсерйознішою проблемою для Європи?
Р.С. Часто трапляються усі види ракових захворювань. Ми бачимо, що в багатьох європейських країнах збільшилось число захворювань на рак легень, особливо у Франції та Центральній і Східній Європі. Це виникло виключно через те, що в цих країнах була епідемія споживання тютюну, ситуація має ще погіршитися. До 2020-2030 років має статися епідемія ракових хвороб, викликаних тютюном, – раку легенів, раку січового міхура, раку горла.
Ми також спостерігаємо, що трохи підвищилася кількість випадків захворювання на рак грудей. Хоча нині ми можемо лікувати рак грудей набагато краще, більше хворих виживає, смертність від цього раку зменшилася.
Щодо раку кишечника та змін у харчуванні. Хочу сказати, що середземноморські країни раніше мали порівняно низький рівень раку кишечника, а нині вони харчуються за американським стилем, а це підвищує рівень захворювань на рак кишечника.
Той факт, що Європа старішає, означає, що до 2020 року рак уперше діагностуватимуть щороку майже на 50 % частіше, ніж зараз. Це стане великим тягарем для державної системи охорони здоров’я. Визначити шляхи, як у майбутньому запобігти раковим хворобам чи контролювати їх, абсолютно необхідно.
Н.В. Звіт називає бюрократію головною перепоною при дослідженні ракових захворювань. Чи ви маєте реальні пропозиції, як боротися з бюрократією в цій галузі?
Р.С. Мати справу з бюрократією є одним з найскладніших завдань. Бюрократія – це фактично вулиця з одностороннім рухом. З нинішнім рівнем бюрократії, я думаю, нам слід робити набагато більше роботи, аби спростити правила, особливо ті, які дуже заважають. У майбутньому дослідники ракових хвороб мають набагато більше співпрацювати з тими, хто створює законодавство. Ми не можемо сидіти і бути відстороненими від процесу. Тому що проблема нині полягає в тому, що ми маємо занадто багато високих чиновників, які створюють закони щодо досліджень раку та інших форм медичних досліджень, а вони насправді в цьому не знаються. І якщо дослідники ракових захворювань не будуть з ними контактувати, аби зупинити їх від таких дій, і, власне, чекатимуть на долю, це буде довга історія. Але якщо ми не почнемо коли-небудь, тоді ми зазнаємо невдачі.